Chapter 7
Вони вийхали зміста на трасу та попрямували до Сетаґая, їхали не швидко, проте як тільки Чюя побачила табличку з написом яка це траса - одразу почала випитувати
Чюя: ми їдемо до Сетаґаї???
Верлен: так
Чюя: чому не Кавасакі??? Це ж ближче!
Верлен: тому що так буде безпечніше. Сетаґая знаходиться не далеко, але і не надто близько. Тому це ідеальний варіант для нас
Чюя: справді?
Верлен: не хвилюйся, з країни я тебе точно не вивезу
Чюя: і то добре
Верлен: там по дорозі скоро заправка буде. Хочеш кави? Перекусити? Розім'ятись?
Чюя: ну розім'ялась би... за каву та перекус подумаю
Верлен: ну то добре
Небо було неймовірно сірим, траса була залита дощем, а довкола був легки туман, який злегка перекривав вид з вікна. Загалом на вулиці була мокра та злегка огидна погода. В таку погоду Чюя та Дазай любили сидіти в рудої дома та пити чай з булочками, але сьогодні цього явно не буде. Пауль усе ж заїхав на заправку та перш ніж піти оплачувати бензин перепитав дівчину чи та щось хоче. Вона попросила кави та якусь булочку що б перекусити, блондин звісно ж купив. Вони ще довго їхали до Сетаґаї і Чю так втомилась, що заснула в авто. Вони приїхали пізно вночі, по приїзду Накахара прокинулась та одразу ж почала репетувати, що сама понесе свої речі. Проте дбайливий брат дозволив їй нести тільки гітару. І от вони піднімаються до якоїсь невідомої квартири, що викликало купу питань
Чюя: що за квартира?
Верлен: мого.... друга. Друга - Рембо, він випускник вашої консерваторії
Чюя: та один з мафії
Верлен: ти його знаєш?
Чюя: ну звісно, таку спецефічну особу не зубути. Він замерз в 20 градусну спеку будучі в пальто, шарфу, навушниках, перчат-
Верлен: хаха, не продовжуй я прекрасно знаю в чому він ходить
Чюя: яким чином? Ви ж не бачились купу років
Верлен: ні ні ні, він один з тих щасливчиків чиї здібності суперечили бар'єру через що міг спокійно проходити крізь. Ото він і був у групі тих хто приносив ваам усі технології аби ви не відставали
Чюя: о боже. чого я ще не знаю
Верлен: що ти не людина?
Чюя: Я ШО
Верлен: нуу.... потім про це. Зараз важливіше розкласти тобі футон, а точніше зрозуміти де він буде
Чюя: мгм
Квартира була доволі просторою. Невелика спальня, простора гостьова, така ж невелика кухня та ванна. В результаті Чю розклалась у гостьовій на футоні. Вона не розбирала речі, хібащо дістала необхідне для душа та піжаму, після чого почала готуватись до сну. Руда спала як вбита аж до ранку, щоправда сила звички підняла її о 7 ранку без жодного бажання продовжити сон. Вона пройшла на кухню де вже були брат та власник квартири, привітавшись дівчина дістала яйця та почала готувати собі яєчню, попередньо отримавши на то дозвіл. Коли ж сніданок був готовим вона сіла за стіл та мовчки почала їсти. На кухні повисла німа пауза, яку ніхто з присутніх не наважувався переривати