Chapter 2
Чюя прокинулась від кошмару, приймнанні їй так здаволось. Усі речі яких вона теоретично могла торкнутись, поки крутилась увісні, літали по кімнаті. Вона теж літала, було старшно. Коли ж їй вдалося приземлитись дівчина почала думати як опустити все інше. На диво дуже настриливі думки в стилі "опустись" по троху працювали вона повільно опустила декілька предметів, аж раптом разом із звуком блискавки все інше дуже різко впало. Від такого галасу прокинулась Дазай
Дазай: без 20 сьома.... що ти тут твориш? Неділя, сьогодні вихідний
Чюя: все літало, я літала
Дазай: в тебе температура?
Чюя: та ні, кажу ж!
І от звук блискавки і Чюя піднялась в повітря та почала ходити по стелі. Гравітація для неї немов почала діяти у зворотньому боці. Руда торкнуась годинника який був на шафі і той також змінив стелю та підлогу місцями
Дазай: о боже!!!!
Чюя: тобто я можу піднімати в повітряла все чого торкнусь??
Дазай: давай мене!!
Осаму залізла на ліжко та простягнула руки. Коли ж дівчата доторкнулись одна-одної все анулювалось і вони впали. На щастя ніхто не забився, коли ж дівчата перестали торкатись одна-одної Чюя знову взлетіла на стелю
Дазай: мені здається я анульовую це все
Чюя: ага... залаз на ліжко назад, будем валятись в обіймах, бо коли знову буде блискавка я впаду
Дазай: тоді давай я буду тримати тебе за руку до поки знову не буде тієї блискавки?
Чюя: угу
Дівчата так і зробили, як тіки ж вони зручно всілись на ліжку та почали чекати. В Чюї раптово дуже сильно пішла кров з носу, їй було зле, то ж Дазай продовжила обіймати її аби та не взлетіла і не стало гірше. І от знову пролунала блискавка. Все було добре, то ж дівчатка пішли на кухню по аптечку, а також снідати. Коли ж вони зупинили кров і Чюї стало ліпше, руда стала готувати сніданок. Вони сиділи на кухні, їли щойно посмажену яєчну та спорили стосовно напоїв
Дазай: ну давай просто приготуємо чаю
Чюя: може у кав'ярню? о 8:00 відкривається кав'ярня біля дому, зайдемо туди
Дазай: це побачення?
Чюя: ти дурна?
Дазай: ну тоді я за, моя пані
Чюя: я ж просила так не називавти мене
Дазай: лисичко
Чюя: ах ти ж-
Дівчата сміючись пішли вдягатись до кав'ярні, також Дазай запропонувала прогулятисб улюбленим парком Чюї. На жаль це все могло затягнутись, а об 11 вони мали бути в консерваторії. Отож дівчата одразу вдяглися в офіційний вигляд, Чюя взяла гітару, а Дазай папку з нотами на піаніно, точніше папку з копіями, які руда тримала у себе аби Осаму ніколи їх не забувала. І от дівчата пішли до кав'ярні, замовили кави з крувасанами та просто мило балакали за одним зі столиків, що знаходився на вулиці. Ранкове повітря, запах кави, смачна випічка. Все було чудово. Просидівши так до пів 10 дівчата пішли гуляти парком в напрямку консерваторії. Дазай весь час бісила Чю своїми тупими жартами, так пони і прогуляли майже до назначеного часу.
*дзвінок*
Чюя: все, гульки закінчились ідем у консерваторію
Дазай: ти що будильник встановила?
Чюя: ну спеціально, що б не загулятись і прийти вчасно!
Дазай: ти мене дивуєш
Чюя: найраща учениця не може запізнюватись!
Дазай: так, так, так. В тебе ж репутація, яка дороща за мен
Чюя: от дурепа
Чюя поцілувала осаму у щіку та потягнула за руки до консерваторії, поки та тупила через раптовий поцілунок. Вони прийшли вчасно, але їх бентежила напруга серед робітників. Та раптовий виклик до керівництва консерваторії. Вони навіть і прблизного уявлення не мали стосовно того, що на них чекає