Початок
27 січня 1899
Десь далеко на горі Брокен*, в Німеччині, розташовувався маєток.
У великій кімнаті, біля вогнища велично сиділа жінка з попелясто-білим волоссям, що розсипалося по плечах, у біло-блакитній сукні, загорнута в хустку, як у ковдру. На руках спала зовсім маленька дитина, що народилась всього 4 дні тому.
Щасливий погляд, кольору полину, був спрямований у вікно, в якому господарювала завірюха, така звична для січня. На губах м'яка посмішка.
Почулися тихі кроки, легко рипнули двері, до кімнати легкою, плавною ходою зайшов чоловік.
Сів в інше крісло неподалік жінки
-Констанція? - покликав він німецькою. Гарний голос луною пройшовся по кімнаті. Вона пильно подивилася на свого нього. Все те ж чорне блискуче волосся пов'язане в тугий хвіст. Темно-карі очі сміялися, в них грали відблиски вогників від каміна.
-Генріх? - також німецькою відповіла вона
- Я поговорив з ними, батько просить назвати його першим прізвищем мого діду
-Що ж, ми довго не могли обрати ім'я, значить так тому і бути
Ім'я його Флімонт
___________&&&&____________
30 серпня 1899
У лікарні святої Ізабелли** втомлена жінка лежала на ліжку після пологів. Русе волосся розкидалося на подушці. Втомлені, блакитні, як небо, очі прикриті. Незабаром має прийти її чоловік та медсестра з дітьми.
Відчинилися двері, в щілину протиснулися світловолоса голова чоловіка
-Стелла, дорога все добре? - Стурбовано запитав він французькою
-Райдмундч заспокойся. Я народила, а не при смерті-зі смішком сказала жінка-Так, зі мною все добре. Як діти?
Він зайшов у палату і сів на стілець біля її лежанки
-О, їх скоро принесуть, вони такі маленькі- очі молодого батька світилися від емоцій- Колдомедик каже, що скоро, може через декілька днів, ми зможемо повернуться до нас додому в Ітуаль***, будемо збирати квіти в Пемпонському лісі можливо ми зустрінемо когось з Камелота**** .
Її сміх, мабуть було чутно на іншому поверсі
У цей момент зайшла медсестра з двома дітьми та віддала до рук молодих батьків.
-Що батько каже? - Запитала Стелла
-А що він може сказати, він прийняв мій вибір, хоч і не схвалює, але я вже дорослий хлопчик. А брат із сестрою побіситься і заспокоїться. -відмахнувся він-Ти придумала як ми їх назвемо?
-Хлопчика Адріане, а дівчинку ...
-А дівчинку Юфімія-з любов'ю дивлячись на дітей сказав він. Та ніжно поцілував жінку.
Ім'я їм Юфімія та Адріан
___________&&&&____________
1 березня 1897
У невеликій світлій палаті, у Святому Мунго на білосніжних простирадлах, у затишній тиші, сидить молода родина. Суворий чоловік у аврорській мантії, з трирічним хлопчиком. Який навіть у такому малому віці хоче бути схожим на батька. Жінка з русо-рудим волоссям, невеликим ластовинням і бірюзовими очима. На руках у неї дитина, зовні така схожа на неї. Зараз вони вирушають до себе додому, магічне місто Ґарсєв, вулиця троянд 5*⁵. Навіть не можливо уявити, що всього через кілька років вони виженуть його з дому.
Його ім'я...
___________&&&&____________
4 грудня 1919
У маленькому містечку Сент-Ендрюс, що у Шотландії і неподалік Північної Долини*⁶, зараз на вулицях великий фестиваль. Жінка з каштановим волоссям, тримає на руках маленьку дівчинку, запрошуючи свого чоловіка танцювати
-Роберт, ну давай, ну будь ласка-мило просить вона
-Белла ти не виносима-важко зітхає він і бере її за руку і тягне танцювати. Почуваючись як ніколи щасливим.
Дівчинка на руках у матері весело сміється
Її ім'я
___________&&&&____________
14 жовтня 1905
Двоє дорослих батьків йдуть вночі, гуляючи, насолоджуючись останніми теплими днями. Гарним заходом сонця, і зоряним небом і цвіркунами. Їхній маленький затишний світ у Самз тауні*⁷ те саме місце, про яке вони так довго мріяли. До якого так довго йшли. Вдома на них чекають дві маленькі дівчатка такі різні, як інь і янь, але які доповнюють одне одного.
Ім'я їм
___________&&&&____________
17 жовтня 1901
Молода чорнява дівчина впевнено крокувала бруківкою, прямуючи до причалу, міцно притискаючи до себе маленький згорток з дитиною. Незабаром вона сяде на корабель і втече далеко від цього місця, міста, країни. І нарешті то вдихне на повні груди.
Повіяв сильний вітер, вона затремтіла від пронизливого холоду. Подивилася на темно синє, майже чорне море і швидше поспішила до корабля, щоб не запізнитися. І напевно це найстрашніша її помилка... і остання
А дитину закутаного в ковдру кликатимуть по-різному, але сама вона себе називає
Ауреліус Рейт
*одне із найзагадковіших та містичних місць в Німеччині
**вигадана мною лікарня Святого Мунґо, тільки у Франції
***Також вигадане магічне місто в Франції, яке знаходиться не далеко від Пемпонського лісу
****Про Пемпонській ліс є легенди що там був король Артур, Мерлін та Моргана
*****вигадане магічне місто не далеко від Косого провулку
*** ***Сент-Ендрюс справжнє місто десь в Шотландії, за моєю вигадкою недалеко від магічного кварталу Північна Долина
**** *** Вигадана місто в Америці