За все потрібно платити

Лорд Гарольд

Після Міністерства я пішов оглядати Менори. Побачив, що місис Блек вже замінила деякі предмети. Так само оглянув ритуальні зали.

Після обіду повернувся на Гріммо 12 і застав тут Леді Малфой. Слідом за обміном привітаннями, ми завели розмову про мої враження про міністерство і засідання. Я висловив все, що думаю, чесно, як є й ризикнув запитати:

— Не розкажете мені дещо?

— Все, що зможу. Ти ж знаєш, я не можу розповідати все. — вірно, не все оскільки ви можете не знати, Леді Мелфой.

— У чому причина інтересу Лорда Слизерина до мене?

— Ти молодий і стільки всього знаєш. Ще йому не подобалася кандидатура Річарда в партнери Драко. І те, як ти обставив Поттерів тоді, на вечері, дуже його вразило. — я посміхнувся, почувши це.

Далі ми перейшли до теми облаштування Менорів. Після чого Нарциса пішла і я звернувся до місис Блек:

— Нас запросили на вечерю в Лестранж-Менор. Я відповів згодою від вашого імені. Сподіваюся, ви не маєте нічого проти? — місис Блек окинула мене поглядом.

— Ні, я не проти. Але ти повинен пам’ятати, що у мене напружені стосунки з Белатрисою, — я хмикнув у відповідь на це. Так, я пам’ятаю - таке забути неможливо.

— У чому причина напруги між вами й Белатрисою? — мені не говорили, чому ці відносини зіпсувалися, оскільки я був у той час ще занадто малий.

— Я змусила її вийти заміж за Руді. Стільки років минуло, а вона все ще злиться, — я закотив очі.

Скривджені жінки це напасть гірше Василіска. Той відразу знерухомить жертву, а тут будуть довго мстити. Бррр…

Намагаюся з жінками бути акуратніше. І це ще одна причина, чому я віддаю перевагу чоловікам - вони не ображаються як жінки.

Після розмови я пішов до кабінету, де сів переглядати документи з банку. Потім зібрався на вечерю і відправився туди з місис Блек.

Чесно кажучи, я очікував, що без Лорда Слизерина і тут не обійдеться. Він з Лордом Лестранжем однокурсники й однодумці, так що я припускав, що і тут він буде. Але ні його не було. І це мене дещо здивувало.

Що ж, вечеря була б непогана, якби не неприхована лесті від Лорда Лестранжа і його спадкоємця. Мерлін мій, для мене лестощі схожі восьмому гріху в маггловской Біблії.

Дивлячись на поведінку Лестранж, я впевнився в тому, що після вечері мене про щось попросять.

Також я звернув увагу на погано приховану напруженість між Белатрисою і місис Блек.

Я ж казав, що ображена жінка це найгірше покарання! Особливо, якщо це жінка з роду Блек.

Я познайомився з Белатрисою у віці п’яти років бувши в гостях у моїх дідуся і бабусі. Тоді Белатриса Блек справила на мене незабутнє враження своєю красою і гострими висловлюваннями на будь-яку тему.

Чого гріха таїти, відповідно до заповіту магії не брехати самому собі, можу зізнатися, що захоплювався їй дуже довгий час. І навіть бувши за кордоном, дивлячись на деяких дівчат, на мій погляд, схожих на Белатрису, я згадував про неї. І зараз я можу з упевненістю сказати, що жодна з тих дівчат не може зрівнятися з нею. Хоча минулі роки й взяли своє, Белатриса все ще залишається красивою жінкою.

І з трьох сестер Блек Белатриса висока, красива жінка з довгим, товстим, блискучим чорним волоссям. У неї тонкі губи, темні з важкими століттями очі, і сильна щелепа. Але було в її образі й те, що змусило мене хвилюватися - велика кількість косметики на обличчі й погляди, які вона на мене кидала.

Я б хотів поговорити з нею наодинці, але такої можливості не представилося. Відразу після десерту мене покликали в кабінет і я зрозумів, що не помилився у своїх припущеннях.

Від мене дійсно щось хочуть. Цікаво, що? У кабінеті було, на мій смак, занадто багато зайвого безліч непотрібних дрібничок, та ще  яскравих, кричущих кольорів.

— Лорд Певерелл, я дуже радий, що відразу у чотирьох таких древніх родів нарешті з’явився Лорд, — лестощі дратувала. Я подумав, що не знаю навіщо це все, якщо можна прямо сказати що хочеш? Економить час і сили. Але зовні я лише посміхнувся на його слова.

— І твоя молодість… багато Лорди бачать в цьому прекрасний привід для того, щоб поріднитися з тобою та увійти в один з твоїх родів.

— Оскільки, як Ви кажете, Я молодий, я не збираюся одружуватися найближчим часом. Хочу пожити для себе! — ця відповідь Лорда Лестранжа, явно не влаштувала, судячи з його обличчя.

— Шкода, якщо так. Але я покликав вас не для цього. Я хотів би поговорити про шлюб Белатриси та мого сина Рудольфа, — як то я не очікував такої теми для розмови.

Я припускав, що він захоче поговорити про політику, перетягнути мене на бік їх з Лордом Слизерином
«партії».

— Я вас уважно слухаю. — що ж, це як мінімум має бути цікаво.

— Я хочу, щоб ми уклали новий шлюбний контракт, — він потягнувся до висувного ящика, дістав з нього документ і простягнув мені вже з чорнилом і пером.

Я взяв документи й почав читати. Оскільки я відразу після вступу в роль глави роду ознайомився зі справами роду і вивчив шлюбні контракти Нарциси та Белатриси, було нескладно зрозуміти, що там за зміни.

І тепер, перечитавши контракт, я зрозумів, що новий варіант обмежує права Белатриси в шлюбі.

Опустивши контракт, я побачив широку посмішку Лорда Лестранжа, який знову простягнув чорнило і перо. Я теж посміхнувся і голосно прочитав закляття"видимого невидимого».

Лорд різко перестав посміхатися. Я подивився на контракт, де проступили приховані пункти.

— Раз Ви порушили це питання, можете пояснити, чому в шлюбі, який триває вже 19 років немає дітей? — Лорд Лестранжей підібгав губи й скривився в усмішці.

— Ви ж знаєте, коли дітей немає — в цьому зазвичай вина жінки…

— Де докази? Ви водили Белатрису до цілителя? — Лорд Лестранж починав злитися.

— Це вас не стосується…

— Ви помиляєтеся! Ви говорите про члена мого роду. І ви самі почали цю розмову зі мною як з главою роду, так що будьте люб’язні, відповісти на питання!

— Просто підпишіть цей контракт! Ви молоді й не розумієте, що…

— Я розумію все. Прекрасно розумію ваші цілі, тому я, Лорд Гарольд Артур Емріс Морган, Лорд Певерелл, Лорд Гріфіндор, Лорд Блек, Лорд Поттер розриваю шлюбний контракт між Белатрисою Лукрецією Лестранж, уродженої Блек і Рудольфусом Лестранж, спадкоємцем роду Лестранж, підписаний Оріоном Блеком, попереднім Лордом Блек. Розриваю по пункту 2.1 і з причини невиконання Рудольфусом Лестранж своїх обов’язків, як чоловіка.

Після цих слів зі столу піднявся чинний контракт, засвітився і загорівся чорним вогнем.

— До побачення, Лорд Лестранж, — після недовгого мовчання сказав я, і вийшов з кабінету, залишивши того усвідомлювати тільки що трапилося.

Коли я з’явився у вітальні — побачив, що Рудольфус і Белатриса однаково здивовано дивляться на свої руки. Я простягнув руку Белатриси.

— Міс Блек, прошу вас, — Белатриса нарешті подивилася на мене з радістю в очах, і простягнула мені руку. Я взяв її й повів до каміна.

Так само я жестом запропонував місис Блек пройти за нами. Та різко встала і пішла слідом.
Ми швидко перемістилися на Гріммо 12.

— Що ти зробив, Гарольд?

— Розірвав шлюб Белатриси згідно з пунктами, прописаними в шлюбному контракті, — сама Белатриса злобно дивилася на Вальбургу Блек. — Сьогодні вже пізно, йдіть спати. Кречер, підготуй для Белатриси кімнату, — Вальбурга пішла, навіть не подивившись на кого-небудь, щоб я зрозумів, наскільки вона засмучена і зла.

— Ви здивували мене, Лорд Певерелл…

— Ми не чужі люди, можна просто Гарольд.

— Вірно, не чужі. Але іноді чужі можуть допомогти краще, ніж близькі, а близькі зробити так боляче як чужі ніколи не зроблять, — ці слова дуже точно ілюстрували те, що трапилося зі мною.

— Вірно, Белатриса. Поговоримо завтра, вже пізно. — я вказав рукою в бік сходів.

— Можна просто Белль. Я рада, що ти став Лордом не тільки роду Поттер, а й інших. З того часу як ми бачилися в останній раз, ти дуже змінився зовні. Та й твої сила і розум обізнаній людині теж добре помітні. — після цих слів вона пішла наверх.

Я ж налив собі вогневики на два пальці та випив все одним махом. Ось тобі й вечір з родичами.

Вранці за сніданком я бачив, що жінки уникають поглядів один одного, але розмовляють. Хоч не дружньо, але все ж говорять.

— У мене сьогодні зустріч в банку. Я піду відразу після сніданку і не знаю, коли повернуся.

— Добре, що за зустріч? — Белатриса кинула на місис Блек незадоволений погляд.

— Розбираюся з боргами роду Поттер. Беллі, я б хотів, щоб ми пішли в банк разом. — вона подивилася на мене з цікавістю.

— Гаразд.

Белатриса, увійшовши в камін, попрямувала в Дірявий котел. Я пішов слідом. Раніше я тут ніколи не був. Бар був весь обплутаний мережею старовинних чар. Дивно, що вони ще тримаються.

Я подав Белатрису під руку, і ми разом пішли до входу на Алею.

— Навіщо тобі потрібна моя присутність у банку?

— Згідно зі шлюбним контрактом, у разі розлучення ти отримуєш гроші й майно. Потрібен твій підпис на документах, — я побачив, як вона подивилася на мене з подивом. — Ти вільна від мене як фінансово, так і в усьому іншому, що не суперечить законам і традиціям магії. Одружувати тебе проти твоєї волі або нав’язувати тобі кого-небудь я теж не збираюся.

— Я цього не очікувала, дякую.

— Якщо хочеш, можеш жити в іншому місці. Ваші стосунки з місис Блек не найкращі…

— Вірно, але я думаю ми все ж зможемо спокійно жити разом.

— Як побажаєш, ти завжди зможеш змінити своє рішення, — Ми були біля банку.

Я хотів уже ввійти, коли Белатриса стиснула мою руку.

— Чому ти це робиш? Мій батько, та навіть Лорд Оріон не став би…

— За кордоном все по-іншому. Як ти знаєш, останні роки я провів там. Неможливо жити серед людей і не перейняти від них їх модель життя. Особливо те, що тобі подобається, — на це вона нічого не сказала.

Ми увійшли в банк. Як я і говорив, Белатриса отримала майно і гроші, які відразу поклали в її особистий сейф.

Після вона за своїм
бажанням залишилася зі мною.
У мене за планом була зустріч з Лілі та Джеймсом. Чесно кажучи, Я не хотів з ними говорити або бачитися, але за все потрібно платити. І їм потрібно про це розповісти.
Джеймс і Лілі прийшли на десять хвилин пізніше призначеного часу і мені це не сподобалося.

Я стояв і дивився у вікно, Беллі сіла за стіл. Коли я почув, що двері відкрилися, я повернувся, щоб подивитися на гостей. Були лише Джеймс та Лілі; вони були одягнені в пристойний дорогий одяг, але по їхніх обличчях видно що вони вже не ті, що раніше.

— А що тут робить ця ж… — почала було Лілі невдоволено дивлячись на Белатрису, яка посміхалася.

— Ви мені ніхто і не можете вказувати хто буде зі мною на зустрічі, — їм не сподобалося те, що вони почули, але все ж вони сіли за стіл. — Ви набрали багато боргів на ім’я роду Поттер.

— Гаррі, ми ж не для себе, а для…

— Та краще б для себе! — перервав я їх і вони здригнулися від моїх слів. — Я повернув всі борги зі свого рахунку, — вони вже було зраділи, — але ви повернете всі ті гроші мені, — і посмішки з їхніх облич пропали. — Ідіть працювати або я сам вам знайду роботу. Половину грошей мені, половину вам на проживання. Річард теж нехай йде працювати не маленький вже.

— Але Річарду всього лише…

— Річарду сімнадцять. — перервала Белатриса Лілі. — Гарольду теж сімнадцять, а він уже чемпіон, і Лорд не одного роду. Чим Річард гірше? — їм крити було нічим.

— Ти б не втручалася в… — почав було Джеймс роздратовано, дивлячись на Белатрису з презирством.

— Белатриса, член мого роду, а ви ні, так що думаєте перш ніж щось сказати. Даю десять днів, щоб знайти роботу. Ні — я сам знайду її вам. — Я простягнув руку Белатрисі, і ми вийшли з кабінету.

Відразу пішли до каміна і перемістилися на Гріммо 12.

Я пішов у кабінет, де просидів весь день, готуючись до іспиту в гільдії для підтвердження майстерності.

Спустився тільки на вечерю, де застав цілком собі спокійну обстановку.

Під час вечері я думав про справи в Англії, щоб запланувати приблизний день повернення.

І згадавши про Лорда Слизерина і недавню вечерю з родичами, вирішив дещо з’ясувати.

— Белль, допоможеш мені в одній справі? — запитав я. місис Блек з цікавістю глянула на мене, потім на Белль. Сама Белль відповіла мені спокійним поглядом.

— Все, що можу, Лорд Первелл — вона подивилася на місис Блек з деяким нерозумінням.

— Як мені відомо, Лорд Лестранжи і Лорд Слизерин однокурсники та однодумці. Оскільки ти була одружена зі спадкоємцем
Лестранж і часто бачила його І чула що про нього говорять, тому я хочу запитати; що ти сама думаєш про Лорда Слизерина? Думаю, ти можеш знати про нього більше за інших. — Беллі якось не дуже весело посміхнулася.

— Колись я була в нього закохана, Гарольд, — я цього визнання не очікував. Глянувши на місис Блек, і зрозумів, що вона це знала. — На той момент він був сиротою напівкровкою без грошей і статусу, але красивий, відмінник в школі та розумний не по роках. Зараз він гарний і розумний, з грошима і статусом. Ось що я думаю про нього зараз.

— Але ти була йому не цікава, Белатриса, прийди він до глави роду і попроси про шлюб — все було б по іншому. Ти знаєш, він міг це зробити, якби хотів, — вступила місис Блек в розмову. Голос Вальбурга звучав сердито, Беллі потягнулася до келиха з вином.

— Кхм… Зараз, як я розумію, все по-іншому? — я вирішив не давати розвитку їх перепалці.

— Кілька років він провів десь за кордоном. Що він робив і де, я не знаю. Лорд Слизерин нікому про це не розповідає. З того часу моя любов до нього пішла, не залишивши нічого, крім ввічливості.

— Раз так, що ти можеш сказати щодо інтересу Лорда Слизерина до мене? Місис Блек вважає, що я цікавлю його особисто, а не як політичний об'єкт, — Беллі окинула мене таким уважним поглядом, що мені стало незручно, але я постарався цього не показати.

— Цілком можливо, що так. Ти цілком можеш бути в його смаку, — я хмикнув і відсунув від себе тарілку.

— Боюся, його чекає поразка в цьому плані.

— Це чому? — я глянув на місис Блек з цікавістю.

— Ви хочете укласти нас в одне ліжко? Навіщо? — вона витримала мій погляд.

— Ні, не хочу, але Белль не дасть мені збрехати, він не зупиниться поки не доб'ється бажаного. А твого уверстування його тільки ще більше зацікавлять, — в цьому місис Блек права, відмова це стимул йти далі.

— А що, власне, ти маєш проти Лорда Слизерина? Вас не влаштовує його вік? Так це не…
— Ні, — я перервав Белль, відкинувся на спинку крісла і взяв в руки келих з вином.

— Вік тут ні до чого. Все, що я дізнався про нього дає мені зрозуміти, що Лорд Слизерин не відпустить мене, якщо я захочу вступити в шлюб і розірвати зв’язок з ним. А мені це ні до чого, я не хочу з ним ніяких конфліктів ні зараз, ні в майбутньому.

— В такому випадку, що ти будеш робити, якщо Лорд Слизерин запропонує тобі шлюб, згідно із законами магії? — я подивився на Белль з інтересом.

— Невже я так важливий, щоб він так вчинить?

— Ти Лорд чотирьох древніх і благородних родів, всі Лорди здивовані, що ти у своєму віці очолив «такі» роду, — я відпив вина з келиха і помітив, як місис Блек сховала посмішку.

— Лорду Слизерину шлюб зі мною вигідний, але чим вигідний шлюб з ним мені? — я чекав відповіді від Белль, яка дивилася на мене з посмішкою.

— Всі Лорди Англії вважають, що ти маєш силу, і саме тому став чотири рази Лордом. Твоя молодість змушує їх думати, що ти недосвідчений і нічого не розумієш в політиці. Але при цьому твоє навчання за кордоном насторожує, адже ти можеш знати те, чого не знають вони. При всьому цьому про тебе нічого не відомо, крім того, що ти зробив собі кар'єру у квідичі й жив тут до одинадцяти років. Кожен зробив свої висновки з цього і, як я розумію, вони всі невірні.

— Чому ти прийшла до такого висновку? — мені було цікаво знати її думки, адже колись саме ця жінка дала мені те, що не змогли дати Лілі Поттер і бабуся.

— Будучи дитиною, ти був допитливим, працьовитим і легко захоплювався всім, чого раніше не бачив і не знав. Твій брат, йдучи по алеї, тільки й знав, що кричати чого він хоче. Ти ж морщився від кожної його вимоги. Як дитина, яка не цікавиться ні новою мітлою, ні новою іграшкою, ні останнім модним аксесуаром. Ти дава надії, тому-то тебе й відправився в школу «Есмердалькс»? Програма, якої дозволяє дізнатися багато і дає великий вибір напрямків для навчання, що в магмірі, що в маггловском, могла тільки розвинути твої задатки й дати те, щоб ти ніколи не
отримав би в Хогвартса.

— Звідки ти знаєш яка там програма, Белатриса? — запитала місис Блек з неприкритим інтересом. Мене це теж зацікавило.

— Це я попросила Лорда Філімонта Поттера розірвати контракт з Хогвартсом і відправити Гарольда на навчання в цю школу. Він упирався, мовляв, в таку школу важко потрапити, — Беллі хихикнула. — Ох і ошелешений вигляд був у нього, коли прийшла відповідь зі згодою. І як я подивлюся, я все зробила правильно. Род Поттер так — само як і род Блек отримав сильного Лорда. З тіні вийшли ще два сильних і владних родів, — я відпив вина тому, що зрозумів, що Белатриса має набагато більший вплив на моє життя, ніж я думав раніше.

— Я все зрозумів. І до слова про закордон. Мені потрібно буде виїхати на пару днів.

— Куди ти збираєшся і коли повернешся? — запитала відразу місис Блек, дивлячись на мене насторожено.

— У мене завтра іспит в гільдії Америки. Ще я буду присутній при прийнятті роду мого васала в Болгарії. Повернуся через 2-3 дні.

— І в якій області ти отримаєш майстерність? — запитала Белатриса. Глянувши на неї, я побачив в її очах неприкритий інтерес.

— Захист від темних мистецтв для початку.

— Для початку?! Дуже добре.

— Якщо бажаєте, можете вирушити зі мною, адже як я пам’ятаю всі тут присутні мають звання майстра.

— Прекрасна ідея, Гарольд. Думаю нам всім це піде на користь. Особливо тобі, Белатриса, — я почув у голосі місис Блек полегшення.

— Ви маєте рацію, тітка, це прекрасна можливість відновити старі знайомства, яких я втратила за час шлюбу. — я не хотів сварок, тому запропонував усім розійтися по своїх кімнатах.

Мерлін мій, як колись існували гареми та полігамія? Це ж скільки нервів йде на те, щоб жінки не сварилися і були задоволені.

Наступного ранку відразу після сніданку ми вирушили до Америки. У Гільдії я провів дві години, але таки отримав звання майстра захисту від темних мистецтв.

Наступною буде артефактологія, в пам’ять про дідуся. Після я зі своїми попутницями відправився в ресторан, щоб відсвяткувати цю подію.

Ми були в магічному кварталі, і тут я зустрів багато знайомих, зі школи й не тільки.

Залишок дня я провів спокійно в колі сім'ї, жінки забули про свої сварки, ми говорили про тутешній прогрес і просто про все.

Це нагадало мені теплий затишний вечір в колі сім'ї, останні раз таке було з бабусею і дідусем. Ночували ми в моїй квартирі.

Вранці після сніданку жінки пішли на прогулянку по магазинах.

Я ж зайнявся своїми тутешніми справами.
Завдяки своїй експедиції я завів багато різних і цікавих знайомств. І тепер вони приносять мені користь. Ось, наприклад, болгаоський майстер темних мистецтв надіслав листа, що мною цікавився Лорд Слизерин.
І що ж вам, Лорд Слизерин, не йметься то?

Я, звичайно, не сперечаюся - він цікава особистість. Розумний, красивий. Але я все не можу зрозуміти, з якою метою Лорд Слизерин збирає на мене досьє? Як на союзника проти Дамблдора або є ще щось більш особисте? Якось я не розумію, навіщо стільки складнощів, якщо вас цікавить лише ліжко. Якщо ж вас цікавить політика, ви нічого не знайдете. Ні, навіть не сподівайтеся!

З такими думками я відправився до Віктора, який надіслав до мене ельфа зі словами «потрібна твоя присутність. Пароль каміна: Північна вітальня Арт-холу».