П'яний, проте вірний
Був пізній вечір. Гаррі сидів в барі п'яний вщент. Сьогодні вони з Редлом дуже посварилися. Як завжди все почалося з того, що обидва були втомлені та без настрою. Коли Том бував в поганому настрої, він зазвичай або катував когось з пожирачів або чіплявся до Поттера. До Поттера чіплятися було ризиковано, але цікаво. Гаррі не боявся Редла, тож на різкі слова або коментарі відповідав так само різко та в'їдливо. Зазвичай, такі скандали закінчувалися криками та погрозами від Редла застосуванням заклять. Поттер за роки спільного життя відпрацював схему уникання таких скандалів. Проте, спрацьовувала схема не завжди так як треба. Ось сьогодні, схема дала збій. Гаррі грюкнувши дверима, апортував до найближчого бару й вже декілька годин методично перехиляв чарки. Бармен, прекрасно знаючи з ким живе Поттер, - взагалі дивувався, як вони один одного ще не повбивали, тож мовчки наливав ще, коли Гаррі просив.
- Ось ти де. Привіт.
Поттер обернувся. Біля нього стояв високий брюнет з холодними очима. Брюнет був одягнений в тепле чорне пальто на якому повільно танув сніг. Гаррі закотив очі та відмахнувся
- Чоловіче, відчепись!
Редл не здавався. Він взяв Поттера за лікоть та потягнув до себе
- Пішли зі мною. Ти смішний!
- Чоловіче, дай мені спокій! Я зайнятий! - Гаррі відчайдушно не бажав полишати свій стілець за стійкою бару
Том ошарашено зупинився та підняв брови.
- Прошу вибачення?
Гаррі перехилив ще чарку та кинув погляд у Редла
- Я нікуди не піду. Я не зрадник. Так, він звичайно, дупа, - на цій фразі у Тома на обличчі здивування змінилося іронічною усмішкою, - проте, я не збираюся йому зраджувати - дуже серйозно запевнив Редла Поттер
- Здається, твій партнер дуже цікава людина. Познайомиш його зі мною, красунчику? - Редл вже забавлявся по повній.
- Ти що? Він тебе вб'є! - Ревнивий.- Сумно відмітив Поттер
Том усміхнувся. Думаючи про себе, що Поттер добре його знає, навіть, занадто.
- Пішли додому, п'яничко! Це я, Том, твій чоловік! - Редлу набрид цей цирк
Поттер п'яно посміхнувся.
- Томе, як добре, що ти прийшов! До мене тут вже чоловіки почали чіплятися! - Поділився Поттер наболілим.
Гаррі піднявся зі стільця й зробив невпевнений крок до Редла, але раптом зупинився та вперто подивився на Тома:
- Ти перестав мутувати у Волдеморта? Не будеш більше на рівному місці мене кусати?
Том важко зітхнув.
- Ніхто тебе не кусав. Не починай.
- Серйозно?! - Гмикнув Поттер, який не збирався нікуди йти, поки Том його не запевнить, що він заспокоївся. Редл знову важко зітхнув.
- Не буду. Я не хотів тебе образити. Ходімо вже. - Сказав Том втомлено й поцілував Поттера у скроню, обійнявши для апартації. Гаррі сховав щасливе обличчя, міцно обійнявши свого чоловіка. Вони апартували.
Бармен покачав головою, усміхаючись собі у вуса.