Броня набуває рис Коколії. Нарочито простягнута посмішка для аристократії Білобога. Броня тягне нещадно посмішку, ніби до щок приклали лід і розтягнути м'язи навряд чи можливо.
– Добре пане, рада Вас вітати в резиденції Верховної Вартівниці, – сивочола Банші як її назвала Наташа за суворий і всеосяжний голос, здається, майже щиро посміхається, а всередині щось ламається.
Вона обіцяла Селеї приділити увагу Підземелля, який щороку дедалі більше пожирав у буквальному значенні Фрагментум, але...
Думки поряд з ілейним голосом її Селеї, яка тріскалася з кожною відмовою Броні вислухати її щодо їхнього будинку. Броня відмахується і вмирає під завалами запорошених формальностей і думає як добре, що Коколія навчила варити її міцну каву. Як знала?
Броня набуває рис Коколії і строгий голос переходить у владний тон, що навіть сама Броня не помічає як пан стискається і мовчки, швидко киває сідаючи на диван і часто дихає. Невже боїться, думається Броні і думки повертаються до скарбниці Білобога на цей найближчий холодний рік.
Броня знаходить риси Коколії і все більше занурюється в безодню відчаю, тому що несподівано приходить до висновку, що Підземелля дійсно варто залишити відрізаним, тому що холодні часи тільки підступають і прогодувати єдину оплот людства стає занадто затратним.
Пан на дивані гукає і Броня кидає холодний погляд своєї матері, який не терпить заперечень. Броня відмахуватися від нав'язливих думок, бо вона не мати, вона не Коколія, вона дитина з Підземелля.
«Подумати тільки, здогадатися залити Підземелля. Мені швидше мозкову рідину заллє назад!». Вона стукає себе по лобі і по-дурному усміхається від одного імені Селеє, яке їй спадає на думку.
Броня набуває рис Коколії, яка дивлячись на Сервал заливалася червоним кольором і меморіла «С-серв...», поки зовсім маленька дочка в особі – її – Броні, тягла її за поділ спідниць.
- Пані Ренд? - чужий голос розчиниться і Броня сяде за свій стіл, готова впасти ганебно обличчям у стос паперів і також по-дурному усміхаючись. Селіє за таку помилку спочатку пригрозить їй придушити новоявлену Вартівницю, а потім відтрахати до втрати свідомості.
Броня набуває рис Коколії і зовсім не вміє нормально розмовляти з владною жінкою, яка краде її душу.