Слухала я пісню "Колискова" - KRUTЬ і прийшла мені така ідея.
Як і зазначено в назві, це має бути історія про Хюррем султан, але іншу, не Анастасію Лісовську із шістнадцятого століття, а про українську жінку, нашу сучасницю із двадцять першого століття.
Якою буде її зовнішність в цілому - на ваш вибір, але я хочу щоб у неї було руде волосся і фіолетові очі або чорне волосся і золоті, можна сказати, жовті очі.
Гг буде спокійною, тихою. Людиною, чию доброту можуть сприймають за слабкість, але після чого жорстоко "обламуються".
Вона стійка, розумна, спостережлива, терпляча, горда, знаюча собі ціну. Вміє відстоювати себе і свої інтереси.
Для кращого розуміння характеру гг раджу прочитати ось це⬇️
https://archiveofourown.org/works/61417744
Гг закінчить школу після дев'ятого класу і уже в двадцять років закінчить університет і почне працювати. Панянка працюватиме перекладачем(яким саме, вирішувати вам), знатиме декілька мов: українська(рідна), російська("вивчена" по телебаченню, радіо і т.д), англійська і німецька(вивчені в школі), французька(вивчена в шкільні роки з репетитором), іспанська, перська, китайська і арабська.
(Ті мови які гг знає в своєму часі, вона знатиме і в минулому).
Ще в дев'ятнадцять років гг почала зустрічатися з хлопцем. Коли дівчині буде 22 пара вирішить одружитися. Коли їй буде 23 жінка народить свою першу дитину. В тому ж році почнеться повномасштабне вторгнення, яке забере у гг її сина і чоловіка.
Після втрати дорогих її серцю людей гг бажатиме помсти, а тому піде в армію.
В 25 вона помре, рятуючи побратима...от тільки замість того щоб померти, гг потрапить в свій рідний край, але 16 століття. Її непритомну знайдуть місцеві жителі і приймуть до себе. Як не дивно, але на тілі жінки не буде ніяких травм або чогось ще, що б могло вказати на пережитий досвід. В свої роки вона виглядатиме молодо для тих часів(в давніші часи, люди, особливо ті, що працювали фізично, займалися господарством, виховували дітей і т.д., виглядали набагато старше. Не досягаючи тридцяти, вони могли виглядати на тридцять, сорок, а то й ще старше).
Поступово, потроху, гг буде "оживати". Спокійне, розмірене життя даватиме свої результати. Але й цей час не буде довгим. На поселення в якому жила гг нападуть татари. Вони заберуть її з собою і відвезуть на ринок рабів, де жінку продадуть до султанського палацу.
(Але перед цим, ще під час поїздки, гг спробує втекти з корабля. Нажаль, їй не вдасться це зробити. Гг спіймають і покарають десятьма ударами батога. Від батога, звичайно ж залишаться сліди, а з часом і шрами. Це зіпсує її "товарний" вигляд і продавці не дуже бажатимуть продавати її до палацу султана, адже це позначиться на їхній репутації).
Потрапивши в Топкапи гг, враховуючи те, що її "зіпсували", а як виявиться після детального огляду, що вона вже народжувала(а може і не виявлять), стане служанкою.
Гг почали навчати османської мови та азам того, як повинні поводитися служанки. Вчили прати, розповідали, як треба прибирати покої, а головне – гаремної ієрархії.
Як відомо, Величне століття знімалося не в палаці Топкапи, а в спеціально побудованих павільйонах, де ми бачимо, що жінки різних статусів можуть легко зустрітися одна з одною, жінки з чоловіками можуть зустрітися на балконах, в коридорах палацу або в саду, хоча в реальності цього просто не могло бути, адже гарем був окремим палацом вхід в який, з чоловіків, мав тільки султан(звичайно, всі знають, що через пожежу в гаремі, його перемістять в Топкапи, але навіть там, це буде закрита зона в яку чоловіки, окрім султана, не мають права заходити).
Але нехай буде так, гарем знаходиться в Топкапи. Це буде, можна сказати, окремий палац в палаці, який буде розділено на три основні "зони". Перша "зона", це місце, де живуть служанки і слуги, тобто звичайні раби і рабині. Друга "зона", це місце, де живуть фаворитки султана. І третя "зона", це місце, де живе сім'я султана: його мама, сестри, матері його дітей і самі діти. Окрім цього тут є хамами, школи, кухні, сад виділений суто для гарему, і т.д і т.п.
І якщо жителі "Третьої зони" можуть ходити по всій цій території, жительки "Другої зони" можуть відвідувати "Першу зону" і виходити в інші місця з дозволу валіде або султана, то жительки "Першої зони" можуть пересуватися тільки по виділеній їм території і то, тільки у супроводі калфи/євнуха. Тільки якщо служанка закріплена за якоюсь із султан, тобто прислужує їй, то ця рабиня може вільно пересуватися по гарему.
Так, гг під наглядом Ніґер калфи, буде чистити музикальні інструменти. Калфа буде розповідати про життя в гаремі, вони будуть просто розмовляти, сміятися. Саме веселий і "заразний" сміх гг приверне увагу чоловіка, що проходитиме повз музикальної кімнати. Звичайно ж, це буде султан.
Чистячи саз і розмовляючи з Ніґер калфою гг згадає, що колись вона хотіла навчитися грати на якомусь струнному інструменті, та все руки не доходили. Тут вона і попросить про це у Ніґер калфи. Та спочатку відмовить. Не можна. Але перед "щенячими оченятами" гг, калфа все ж таки здасться і пообіцяє поговорити із Сюмбюлем. Задоволена гг аж світитиметься від радості, а султан, що спостерігав за цим усім, довгий час згадуватиме красиву рудоволосу/чорноволосу дівчину і її дзвінкий, веселий сміх.
Дальше хочу таку ситуацію. Ввечері, після того, як буде закінчена вся робота і залишиться достатньо часу до відбою, гг вирішить по практикуватися в грі на саз(Сюмбюль ага дозволив їй навчатися, сказавши, що вона буде грати на святах). Вона піде у віддалений, покинутий музичний клас, де зможе спокійно практикуватися. Жінка зіграє і заспіває колискову, яку співала їй мати або яку вона співала своєму сину(у всіх жінок її сім'ї, по материнській лінії красиві, співочі голоси). Поринувши у цю музику і пісню гг не помітить, що почала плакати, а ще вона не помітить, як в приміщення зайшли.
Султан Сулейман в надії знайти дівчину, яка уже довгий час не виходить у нього з голови, навмисно йде у цю частину гарему, надіючись побачити ту, що не виходить у нього з голови. І, на його щастя, він чує мелодію, а потім і пісню, яку співає знайомий голос.
Закінчивши грати, гг зрозуміє, що вона вже не сама в кімнаті(варто зазначити, що в кімнаті напівтемрява). Встаючи на ноги, жінка бачить чоловіка, що сидить на підлозі біля дверей.
- Хто ви? - питає гг у чоловіка, дивлячись на нього і вже здогадуючись хто це може бути. Він не відповів.
- Вам не можна бути біля мене, - каже вона щоб перевірити свій здогад.
- Мені можна, - після цих слів, гг впевнена в тому, що перед нею султан. Але, так як він ні словом, ні ділом не видав себе, то і гг вирішить не показувати того, що вона зрозуміла хто він. Вона сіла на місце і продовжила перебирати струни і тут, - Чи можу я тебе попросити зіграти і заспівати мені ту пісню, яку ти співала до мого приходу? Вона із твоїх рідних країв? - гг нічого не відповість, а просто почне грати і співати, потім вона зіграє і заспіває ще дві-три пісні, після чого вирішить, що вже достатньо і пора повертатись.
Для свого наступного тренування гг знайде іншу, ще віддаленішу кімнату(щоб султан ненароком знову не зайшов). Два - три дня своїх тренувань жінка буде мати спокій, а наступного разу знову прийде султан. Він спитає у неї, чи вона раптом не спеціально змінила своє місце дислокації. Вона відповість, що так і є, адже вона не хоче щоб її покарали за зустрічі з чоловіком. Сулейман тільки посміється на це, й надалі не розкриваючи свою особистість, і скаже, що вона не дуже й боїться покарання, враховуючи те, що і першого разу і тепер дівчина залишається в одній з ним кімнаті. Тут уже гг посміхнувшись промовчить. Султан спитає, як їй тут(в гаремі), що вона взагалі думає про нього. Гг, знаючи, що це султан спеціально говоритиме те, що думає(Робитиме вона це щоб у падишаха відпало бажання бачити її, не те що говорити. Шкода що не спрацює): про те, що жити тут можна, але за умови дотримання всіх правил, що сам гарем з однієї сторони, це чудовий механізм для безперервного поповнення роду новими членами династії і все було б прекрасно, от тільки жінки, які живуть в гаремі - це не неживі істоти. У кожної тут є почуття, бажання і т.д.. І це є другою, жахливою стороною гарему, адже жінки тут ніщо. Вони - безправні рабині, які не мають права навіть на вулицю вийти(та й не тільки це: не можна читати книги, грати в якісь настільні ігри, грати на музичних інструментах для свого задоволення. Короче кажучи, ніяких розваг). А тому, для того щоб отримати хоча б якісь привілеї, то жінки тільки і можуть, що мріяти про те, щоб народити султану сина.
Султан скаже:
- Ха-ха, за такі слова тебе можуть стратити, ти не боїшся? Та й невже тобі самій не хочеться стати фавориткою султана?
- Ні і ні. Не хочу, а навіть якби хотіла то це неможливо.
- І чому ж?
- Чому я не боюся, не хочу чи чому це неможливо?
- І те, і те, і те.
- Не хочу я тому, що ставши фавориткою султана я потраплю під загальну заздрість, можливо навіть ненависть, а за цим підуть змови, інтриги і т.д., а не можу, тому що я служанка, а не наложниця. Коли мене везли на кораблі до Стамбулу я спробувала втекти або втопитися. Та, нажаль, ні те, ні те у мене не вийшло. Мене спіймали і покарали 10 ударами батога, чим зіпсували мій "товарний вигляд". А другою і найважливішою причиною є те, що у мене вже був чоловік, більше того у мене був син, була сім'я(а як відомо не незаймані жінки не можуть потрапити до султана)...Була - тому що їх вбили прямо у мене на очах....забрали саме найдорожче, що у мене було. З цього витікає відповідь, чому я не боюсь страти. Тому що я вже мертва. Я померла в той момент, коли втратила найрідніших, - закінчила жінка, гірко посміхнувшись.
Дальше, хочу таку ситуацію. Гг відправлять на свято влаштоване для султана в якості музикантки. Як все буде відбуватися - на ваш вибір, але в кінці фіолетова хустка дістанеться гг.
Всі здивуються, звичайно, як же це так, султан вибрав якусь служанку замість спеціально навчених дівчат. Але що ж робити? Це вибір султана і ніхто не вправі йому перечити.
Жінку підготують і відправлять до султана. Вже в покоях відбудеться така розмова:
- Ти не виглядала здивованою тоді, на святі. Невже знала, хто я?
- Знала. Як можна не знати того, ким може бути такий статний чоловік, який так легко може потрапити в гарем? - сказала жінка, посміхаючись.
Дальше буде розмова про те, що гг не може ділити з султаном ложе, вона все ще любить свого чоловіка і не може йому зрадити, хоч він уже досить давно помер(взагалі романтичних відносин зі сторони гг до султана у жінки не буде ще довший час).
- Я так і думав, що ти так і скажеш. Я не якийсь звір і не буду тебе примушувати.
- Що ж, тоді з вашого дозволу, - гг поклонилася і вже хотіла вийти.
- Стій. Я не казав, що ти можеш йти. Ми з тобою можемо провести час, як і тоді, в музичній кімнаті. Я наказав принести тобі ось це, - сказав чоловік, вказуючи на музичний інструмент, - зіграєш?
Гг, з виразом обличчя "мене точно десь наїб*ли" сяде на місце і почне грати і співати. Окрім цього вони будуть розмовляти на найрізноманітніші теми(в тому числі економічні теми, політичні, воєнні, як не як, а гг це освічена і різносторонньо розвинена особа двадцять першого століття), гратимуть у ігри(шахмати в яких гг буде вигравати. Дідусь добре навчив її грати).
Так пройде сім днів і вісім ночей(гг не виходитиме з покоїв султана). В день падишах буде йти по справах, гг буде сидіти в покоях, читати книги, які їй накаже принести султан, а ввечері Сулейман повертатиметеся до гг.
В подальшому, коли султан кликатиме до себе гг, то свої вечори вони проводитимуть так само. Або вони можуть гуляти по саду, кататися на конях чи на човнах і т.д.
При цьому він раз по раз кликатиме до себе наложниць, але це буде так, зробив діло і забув. Щодо гг, то його симпатія буде переходити в закоханість, а закоханість у кохання і коли це станеться, то зраджувати їй(як це було в серіалі) він не буде(Особливо, після того, як вони почнуть разом "спати" і після того, що гг буде творити у ліжку. Адже є велика різниця між тим, коли жінка просто лежить і не рухається, і коли вона є активним учасником)).
Події будуть розвиватися по сюжету серіала, але з більшим "нахилом" в історію. Так, тут буде шехзаде Абдула.
Валіде, після сімох днів і восьми ночей проведених в покоях султана, буде ставитися негативно до своєї нової невістки, але після смерті Абдули(він помре в три роки від хвороби) вона змінить "гнів на милість" і почне ставитися до Хюррем по-доброму і справедливо, так як бачите те, що її сину добре з цією жінкою, він з нею щасливий. А всім іншім, після того, як валіде змінить своє ставлення до Хюррем, нічого не залишиться, як почати проявляти до султани повагу.
Також, треба зважати, що гг народжуватиме досить пізно, як для тих часів, тому щоб скоротити роки в які вона буде народжувати, можна зробити так, що Мехмед і Міхрімах будуть двійнятами, потім буде Абдула, а когось із трьох наступних шехзаде можна "виключити зі списку".
Усі розмови, події описані якомога стисліше, ви ж вільні писати так, як хочете, головне щоб збереглася суть.
❗ Перед написанням фанфіку будьте впевнені, що доведете роботу до кінця, якщо ж ні, то і починати не варто. Якщо ж ви писатимете фф по цій заявці, скиньте силку в коментарі, або назву фанфіку❗