Палата лордів
Наступні три тижні минули відносно спокійно.
Єдине, що були невеликі сутички з Роном і компанією та Дамблдор кілька разів перехоплював Гарольда, та на щастя ці зустрічі були дуже короткі, а потім зовсім припинилися коли Албус надумав залізти йому в голову, от тоді в Гарольда просто дах зірвало, він рефлекторно використав на нього більшу половину сили, що директор аж вгруз в протилежну стінку, та ледь залишився при тямі, тоді він зрозумів, що Гарольд небезпечна змінна і його потрібно позбутися.
Особливо після холодного погляду Гарольда і слів попередження щодо його ігор.
Тоді Албус зрозумів, що його маска доброго дідуся на нього та учнів інших шкіл абсолютно не діє і навіть у Гоґвордсі починають щось підозрювати.
Після початку турніру його чари довіри та їх невиявлення на класах та головних приміщеннях почали слабнути, а також незрозуміле плетіння, схоже на мереживо над учнями Карпатської школи, він був певен, це через них він втрачав контроль та владу, особливо через Гарольда, після появи якого всі почали сумніватися в ньому.
До того ж на них не діяли чари і вони якось інтуїтивно уникали їжі та напоїв підлитих у страви, не раз спостерігав що артефактами не користуються, нічого ніде не світиться, вони просто в останню мить ніби передумували.
Та довго він складати плани вбивства Гарольда не міг, почалися масові судові процеси над ув'язненими смертежерами і всіх один за одним визнавали невинними, бюджет міністерства дуже постраждав, люди лютували, боялися, хто ж тоді винуватий в стількох злочинах?
Зі свідчень дізналися, що якась інша група осіб вчиняли злочини та прикривались смертежерами, точніше саме вони запустили цю назву, а оригінальна назва була " Вальпургієві лицарі " в честь Вальпургієвої ночі - одна з наймогутніших ночей року.
В Британії почалися тотальні зміни, почалися масові перевірки та звільнення усіх некомпетентних працівників, люди збурювалися проти Фаджа та Албуса.
Беллатрису з чоловіком звільнили одну із перших, після тижневого лікування ним сказали чому саме них звільнили перших і через кого.
Відразу вони просто не могли повірити, та після зустрічі та розмови з Герміоною вони помітили схожість та їх родинні риси.
Хоча Гермі відразу сказала, що відмовлятися від прийомних батьків не буде, вони це прийняли та навіть погодились познайомитись після лікування, головне, що вона жива і виросла розумною і могутньою відьмою.
Саме цьому вони вирішили завдячувати і людям які виростили дівчину.
Поки Герміона насолоджувалася присутністю біологічних батьків, все ж вона змогла відпустити минуле, Гарольд зустрічався з Сіріусом, який повідомив, що після тривалого перебування в менорі та розмов з подружжям Мелфоїв вирішив зустрітися з Томом, що було трохи ризиковано, але через уривки інформації про зв'язок між цим і Гаррі, вирішив відкинути свої образи на матір та подумати над вступом до лицарів.
Врешті решт побачивши взаємодію Гарольда та Тома і їх погляди один на одного та після розмови з ними обома і розповіддю Гарольда про його життя, вирішив приєднатися до Вальпургієвих лицарів.
Нарешті Гарольд та Том зайняли свої місця лордів, Сіріус займе своє місце лише після проходження лікування, тому Гарольд зайняв місця Поттерів, Блеків та Певерелл, оскільки про Гарольда вже більшості було відомо, то особливого здивування не було, але про лорда Слизерина почули вперше, що викликало великий ажіотаж.
Тоді коли деякі згадали що Волдеморт мав якесь відношення до лінії Слизерин, Том представився, як його бастард, коли мати, котра родом з Америки, дізналась, що вагітна, то втекла і виховувала його сама 3 роки тому вона померла і перед смертю розповіла сину правду про батька, тоді Томас Слизерин вирішив повернутися до свого коріння і повернути славу своєму прізвищу.
Дамблдор сидів в шоці, безумовно він впізнав в ньому пару Гарольда на балу та самого Волдеморта якого він знищив і фізично і психічно та й репутації теж нормальної не залишилось, але після останніх судів, відношення до Темного лорда повністю змінилось.
Давши хвилин десять присутнім на усвідомлення інформації Амелія Боунс оголосила голосування щодо відставки Міністра магії Корнеліуса Фаджа, оскільки більша половина проголосувала за, його було усунено від посади.
Постало питання про нового Міністра.
Дамблдор незрозуміло на що сподіваючись, зробив надзвичайно нерозумний хід та висунув свою кандидатуру, що обурило ледь не всіх після останніх подій.
- Дозвольте мені запропонувати - встав Том.
Албус думаючи, що зможе його звинуватити коли той висуне свою кандидатуру був задоволеним.
- Після повернення, я активно цікавився життям та аристократією Магічної Британії, тому мені здається, що найкраще буде обрати , як Міністра магії Амелію Боунс, вона завжди була справедливою, мудрою та розсудливою.
Хто підтримує її кандидатуру, підніміть будь ласка палички.
Дамблдор знову був шокованим, здавалося що він скоро просто втратить свідомість, рішення було майже одноголосним.
Амелія Боунс стала Міністром магії.
Це було дуже насичене засідання, ще трохи обговоривши якійсь менші питання, засідання закрили.
Побачивши, що в бік Тома та Гарольда з Луціусом прямує Албус, Амелія швиденько їх перехопила і провела в свій кабінет.
- Тепер можна поговорити, тут захисні чари, тому не турбуйтеся.
- Чудово, Амеліє, можна я буду вас так називати? - після кивка Том продовжив - добре, Амеліє, давайте відразу перейдемо до справи, що вас турбує?
- Ви досить проникливий, лорде Слизерин.
- Можна просто Том.
- Томе, не буду приховувати мене дуже здивувало, що ви висунули мою кандидатуру на голосуванні, все ж ви як я розумію не дуже давно в Англії, а вже в курсі подій та процесів, так от питання одне, чому?
- Що ж як бачите, я знайомий з лордом Мелфоєм через те що мій партнер, Гарольд одного літа зіштовхнувся з його сім'єю під час прогулянки та потоваришував з Драко, врешті решт я теж познайомився зі всією сім'єю.
- Коли я дізнався про коріння Томаса, та його погляди, то вирішив його підтримати та розповісти про ситуацію в країні.
Спочатку він не хотів втручатися, але коли дізнався, про зачарування рідних Гарольда та його обов'язок їхати на Турнір, вирішив розслідувати справу про смерть його батьків, та дивні ситуації з смертежерами та аврорами, він дізнався про початкові ідеї батька через мене і здивувався, що здавалося б розумний чоловік пішов вбивати сім'ю, яка навіть не брала участі в битвах.
- Після судів над Вальпургієвими лицарями, я зацікавився образом Албуса Дамблдора, особливо коли він посмів використати на Гарольді легімітенцію і дещо знайшов про його минуле та теперішнє.
Якщо ви не проти я можу надати вам всю інформацію яку я зміг дізнатися.
- Звісно я не проти, це буде корисним доповненням до його справи і впевнена багато що пояснить.
- Тоді я завтра передам вам папери .
- Добре, тепер вибачте за нескромне питання, але як ви зустрілися з Гарольдом, про його життя мені відомо з спогадів племінниці та газет, якщо там написали правду, та все ж, як ви перетнулись?
- Думаю, це питання до Гарольда, скажімо так, він просто повернув мені душу - сказав Том з усмішкою.
- Та, в газетах написана правда, а щодо нашого знайомства, ми з родиною приїхали на відпочинок до Америки, мені тоді було 11, я відійшов від них недалеко і побачив трохи старшого за мене хлопця, що був дуже засмучений, зав'язалася розмова, виявилось що він втратив матір і вже не знав що робити після поховання тіла, йому був ще рік до повноліття, та він хоч і був генієм свого віку і закінчив магічне навчання на два роки раніше від однолітків, та все одно залишившись сиротою, був змушений до повноліття жити в сиротинці, він не хотів цього і думав просто з цим покінчити, особливо дізнавшись чутки про свого батька.
Я поспілкувався з ним та заспокоїв, про такі думки, я знав по собі, мені часто снилися мертві батьки, та я прийняв це, в цьому також допомогла сім'я.
Тому я познайомив Тома з ними і після проведеного разом часу тітка з дядьком вирішили допомогти, та взяли над ним опіку, так ми стали жити всі разом.
Парою ми стали лише два роки тому після усвідомлення нами наших почуттів, ніхто з нас не знав як інший сприйме це, тому мовчали ми до того часу доки в наших друзів не закінчилося терпіння і вони просто закрили нас в кімнаті, так щоб не вибрались доки не поговоримо.
- взагалі Гарольд частково сказав правду лише дотримуючись легенди про життя Тома.
Дивлячись на них та помічаючи їх погляди, Амелія усміхнулась та відпустила з свого тепер колишнього кабінету.
Повернувшись до менору вони переповіли події, Уроборос вже знали про все тому що Гарольд тримав зв'язок відкритим і вони все могли бачити та чути.
Що ж, через тиждень суд над Дамблдором, всі сподівались, що він пройде без ексцесів і цього разу він справді помре.