Гаррі кохає засмагати.
Його шкіра ставала ніби золотистою скоринкою, а розлогі плями на обличчі мало кого залишали байдужими. Ці веснянки, що завжди з'являлися на його шкірі від перебування на сонці, такі маленькі і коричневі.
Том кохає ніжно торкатися до них подушечками своїх холодних, блідих пальців, які ніколи не змінювали колір, цілувати кінчик носа.
Його дотики змушували його розчулюватися, посміхатися до нього і ніжно бурмотіти в самі губи: тобі так подобається цей геге?
Він знав це, вони обоє знали це, і ніхто краще за них самих не розумів, але він не відмовив собі в задоволенні запитати, щоб почути: це було так приємно.
— Мені подобається, невже цей геге не хоче віддати своє серце?
Серце м'якшало від таких слів, прискорюючи биття, а тепло дотиків не покидало його: до кожної веснянки торкалися бархатні губи, що ті цятки, мов крихітні сонечка, загорялися.
Їхнє дихання почастішало, відчуваючи переповнення, а він засміявся, і теплі пориви вітру огорнули їхні постаті.
— Невже Том не взяв його?
Їхні очі іскрилися від емоцій, щастя текло по жилах, переповнюючи їх, і вони не могли натішитися один одним.
Завжди мало.
Всього.
Цих поцілунків, цих пальців на його тілі, які настільки ніжні, що тепле відчуття всередині нагрівається, як полотно на заході сонця. Теплі фарби вкривають их голови, а по шкірі пробігають приємні мурашки. Плавні риси обличчя вирівнюються червоними та жовтими відтінками з переливами, що їх охоплюють. Шум хвиль приємно пестить слух заспокійливою мелодією. В такій атмосфері було дуже затишно, і здавалося, що весь світ в їхніх руках.
— Ти — мій.
У цьому секунду, в цю мить, коли на пляжі, на теплому піску немає нікого, крім них, а вони, стоячи грудьми в морі, тримаються за руки, відчуваючи, як хвилі розбиваються об них. Сміючись дарувати поцілунки, відчуваючи, як їхні губи кривляться в посмішці, і притискатися одне до одного, коли вони занурюються під гладінь води, на якій відбиваються барви заходу сонця. Від прохолодних пелюсток темна енергія переходить від демона до людини, яка, як і її лорд, дуже ніжна і тепла, і яка колись врятувала йому життя, коли він намагався втопитися через горе втрати сестри.
З того моменту їх життя переплелися в низці зустрічей і закінчилися договором на крові, який продовжує життя людини на багато-багато століть. Демон ставився до нього найкраще, люблячи кожну його рису і кожну частинку його недосконалого тіла.
Особливо ці веснянки, ці маленькі коричневі цятки, які він кохає цілувати так сильно і так довго, що був нагороджений сміхом і стогонами "як ти можеш так робити?"
Але Том нічого не міг з собою вдіяти, він це дуже кохає, так само, як Гаррі кохає засмагати.