Chapter 1
У всього населення магічного острівця була велика надія на маленького хлопчика, який вижив під час походу темного чарівника на його родину. Єдиний, хто пережив убивче прокляття. Це саме та тема, яку всі тільки обговорюють день за днем, день за днем. Нині був день, коли діти вирушають у чарівну школу та всіх цікавило зустріти хлопчика. Сім'ї приходили на станцію перед величезним потягом, який відвозив їх до школи, оглядаючись у пошуках хлопчика, але ніхто не бачив тих самих рис, про які стільки говорилося у газетах і був показаний у книгах.
Усі запитували: Де ж він? Що ж із ним? Він спізнюється чи вже у школі? Всі заспокоювали себе тим, що хлопчик окремо від інших дістався школи, де й навчатиметься з іншими дітьми. Однак коли діти прибули до школи, все ще ніде не було хлопчика у своїх окулярах, із зеленими очима матері та неслухняним волоссям батька з їх із змішаними рисами.
— Гаррі Поттер! — покликала професорка учня, щоб розсортувати його до одного з Будинок, де будуть діти наступні сім років разом з ним.
Але була лише тиша. У відповідь ніхто не вийшов, не підійшов до стільця, не сів під капелюхом для розмови із ним.
— Гаррі Поттер?
Учні почали перешіптуватись, вчителі переглядалися між собою, директор стурбовано дивився на дітей, але все ще нуль реакції. Вони не мали часу чекати і кличка імен продовжилася. Хлопчик, якого всі так чекали, на якого всі так сподівалися, не став одним із Гриффіндорців, Слизеринців, Рейвенкловців чи Гафелпафців.
Ця новина швидко розлетиться серед їхнього населення, коли діти поділяться з новинами з родичами, а хлопчик, якого називали Хлопчиком-Який-Вижив перетворився на Хлопчика-Який-Зник.
Хлопчиком-Який-Вижив-Зник!
[...] Усім нам був цікавий син Лілі та Джеймса Поттера, який подарував спокійне та мирне небо над нами, але я маю повідомити про його зникнення! [...]
Опікуни Гаррі Поттера знущалися з нього?
[...] Аврори за наказом Міністра провели розслідування, щоб зрозуміти, де ж знаходиться наш Спаситель, але зрештою ми дізналися про жахливі новини! Дамблдор брехав нам про його безпеку всі ці роки... [...]
Хлопчик-Який-Вижив-Втік?
[...] Ми всі запитуємо себе, де ж Гаррі Поттер, але з обставинами його життя ми повинні запитати: а чи не втік він, коли зрозумів, що нікому його рятувати? Хлопчик врятував нам життя, але ми не змогли відповісти тим самим! [...]
Усі газети зосередилися на тему лише про хлопчика, а новини, які з'являлися та з'являлися, здається, ніколи не зупиняться. Але згодом їх стає дедалі менше, поки їх кількість переходить у "кілька разів на рік". Завдяки цьому ніхто ніколи не дізнається, що у директора чарівної школи Дамблдора були плани на Спасителя Гаррі та Темного Лорда, але зараз все це не має сенсу. (Однак це не означає, що він не наказав своїм людям із таємної спільноти знайти його; пошуки продовжуються досі.) На жаль, до відсутності Спасителя Дамблдору довелося взяти усі свої руки: чекати, поки вкрадуть фальшивий філософський камінь і подякувати гоблінам, що вони погодилися підіграти про нібито крадіжки з їхнього банку, а також чекати на наступний крок Лорда Волдеморта.
(Він просто ще не знав, з чим йому доведеться зіткнутися в майбутньому, коли кошмар минулого повториться і Таємна Кімната під школою знову відкриється, а скам'янілості знову повторюватимуться, а одна учениця навіть помре в Таємній Кімнаті від Монстра Слизерина, Василиска.
Том Редл, ув'язнений на довгі роки в щоденнику, нарешті вільний, коли висмоктав усю життєву силу з дівчинки, яка так безглуздо довірилася невідомому магічному об'єкту.)
(Том Редл пішов на пошуки головного "Я".)
Школа закрилася на цілий рік і це здавалося правильним рішенням для безпеки дітей, коли з в'язниці Азкабану втік серійний вбивця Сіріус Блек, а всіх громадян просили бути обережнішими.
(В один момент труп Пітера Петігрю був доставлений до Міністерства, а там Амелії Боунс із Відділу Магічного Правопорядку це здалося дивним, він же повинен бути мертвим, домоглася суду для Сіріуса Блека. Під зіллям правди всім відкрилася приголомшливе: Сіріус ніколи не зраджував своїх друзів і ніколи не був Смертежерем. Звинувачення з нього було знято.)
Ніхто не знав, чи відкриється школа тепер, але коли це таки зробили, Аврори були присутніми для безпеки, а також для того, щоб не допустити смерті на Турнірі Трьох Чарівників, яке вирішили провести з іншими магічними школами.
Уявіть здивування всіх, коли замість Трьох чарівників виявилося Чотири, та ім'я йому:
— Гаррі Поттер! — промовив Дамблдор.
Весь зал вибухнув голосами.