Том Марволо Редл
Лорд Волдеморт
Темний Лорд
1926 — 1998
Зник і одного дня забутий
Назавжди самотній
Чарівна Британія
Гаррі опустився перед надгробком на коліна, поставивши квіти під написом. На обличчі була втома, коли дивиться в нікуди. — Ще раз привіт, — сказав Гаррі тихо, пошепки зміїною мовою.
Нікому б, напевно, і в думках не спадало навідувати Тома від страху. І якби Гаррі не втрутився, коли Міністерство хотіло спалити труп перед усіма від того самого страху навіть від мертвого тіла без душі, не було б навіть цього надгробка. Куточок пам'яті про колись живу людину. Про те, яким міг стати Том. Бо в його пам'яті все ще здаються такими свіжими ті дні, проведені зі щоденником.
Не дивлячись на те, яким поганим та маніпулятивним є, Том був... дуже втішним. Том дуже добре вмів слухати і змушувати інших відчувати себе почутими, коли хтось відчувався таким самотнім. Це було приємно.
Кумедно, що єдиною такою людиною в житті Гаррі був саме Том.
— Я назвав свого сина на честь тебе. Тепер у мене їх три: Джеймс Сіріус Поттер, Томас Блез Поттер, Лілі Луна Поттер. Моя дружина, очевидно, була проти і ми розлучилися... але я не жалкую, що зробив це.
Єдине, що їх пов'язувало разом, це тяжіння від горокраксу та зламані душі від пережитого. Між ними не було кохання, не було того полум'я, тож не дивно, що зрештою все розпалося.
Його друзі, Луна і Блез, які зійшлися разом, стали порятунком Гаррі від самокопання і того, "що, якщо" питання, що не давав спокою. Їхнє срібне тріо не розійшлися навіть через роки. Дивовижна дружба між Слизеринцями та однією Рейвенкло. Гаррі вдячний їм за все і тому також назвав своїх дітей на честь їх.
— Я абсолютно впевнений, що вони назвуть свого сина чи дочку на честь мене, — сказав Гаррі, поклавши долоню на ім'я і провівши пальцями по літерах.
Чого Гаррі ніколи не скаже на цих зустрічах, так це те, як у снах продовжує бачити Тома, як щоранку прокидається неохоче, як щось ниє там, де знаходиться серце. Боляче. Гаррі почувається без нього порожнім. З того самого дня, як Том помер. Це через горокракса? Чи був зв'язок між ними глибшим?
Гаррі заплющує очі й обіймає надгробок, стримуючи бажання розплакатися, попри те, що сльози з'явилися в очах. Гаррі не знає, скільки часу перебував у цій позі, але коли чує кроки, відсторонюється і обертається. Блез і Луна, тримаючись за руки, зупинилися неподалік.
— Ми можемо запалити пахощі, — порушила тишу Луна, — для душі Тома.
Гаррі постарався посміхнутися, але не впевнений, що це вийшло. Пахощі, куплені в магазині для ритуалу, є чарівними з вирізаними на них рунами, були розставили навколо надгробка, запалюючи їх за допомогою магії. Гаррі дивився на них, вдихаючи і видихаючи аромат, а потім спостерігає за тим, як з'являється прозора тінь — це не надовго, на кілька секунд, але Гаррі може помітити його, цю знайому усмішку на обличчі.
Троє вклонилися до землі, зберігаючи цю тишу, молячись Леді Магії. Напис на надгробком змінився чарівним чином на їхнє прохання серця:
Том Марволо Редл
Лорд Волдеморт
Темний Лорд
1926 — ∞
Пам'ять про нього ніколи не помре
З коханням
Луна Лавгуд, Гаррі Поттер, Блез Забіні