Гаррі знає, що Тео, з яким він у стосунках після того, як розійшовся з Джіні через те, наскільки вони несумісні (і наскільки вона не знала його, а лише образ героя, в яку вона закохалася) не кохає романтику і все, що з ним пов'язано, але Гаррі приємно, що Тео не проти провести час разом.
(Навіть якщо вся його увага звернена на книжку в руках, у той час як вони сидять у задньому дворі їхнього будинку на тлі зорепада вночі, під звуком літніх та нічних комах.)
У цей час не було особливо холодно, але про всяк випадок на них був накинутий найпростіший плед для захисту від погіршення погоди.
Гаррі справді спочатку хотів спостерігати за небом, повним повно падаючих зірках, але зараз дивиться більше на нього, милуючись зосередженістю на обличчі. Гаррі хоче порівняти його з лінивим котом, але сумнівається, що йому це сподобається.
(У такі моменти він болісно нагадував Тома, якого колись знав Гаррі. Їхня схожість продовжує викликати хворобливі уколи в серці.
Том завжди був і завжди буде тим, хто першим сподобався Гаррі, хто приходив у всі мокрі сни Гаррі під час дорослішання і хто залишив шрам в серце, коли стало відомо про те, яким маніпулятивним є.)
— Чому ти дивишся на мене, а не на небо? — порушив тишу він.
— Може, мене більше цікавиш ти, ніж зірки?
Гаррі побачив, як Тео підняв погляд від книги і глянув на Гаррі, явно помітивши, що Гаррі пішов у не найприємніші думки.
— Так?
— Так, — підтвердив Гаррі, а потім ще більше опустився в крісло.
Це одне з тихих і приємних днів у дорослому житті, Гаррі не дозволить собі більше думати, Гаррі збирається насолоджуватися цим.