Багряний...

Harry Potter - J. K. Rowling
M/M
G
Багряний...
Summary
...Погляд його очей.
Note
Десь там, у альтернативному всесвіті, де Том і Гаррі народилися одночасно, але обидві опинилися в притулку. Том через те, що його мати під час вагітності прийшла до притулку, а Гаррі через те, що дядько і тітка відмовилися піклуватися про нього.І ось ми тут.

Гаррі дивився у багряні очі. Під їхнім пильним, здавалося б, простим поглядом можна було згоріти. Йому не було не зручно, ні, це було приємною увагою. Просто Гаррі відчував, як швидко б'ється його серце, коли на нього так дивилися.

Том був гарний. Ще тоді, коли вони росли разом у притулку, Том повільно перетворювався з колись чарівної дитини на гарного юнака, а зараз, коли він так виріс, ставши хлопцем, став дуже гарячим.

Гаррі не міг нічого вдіяти з тим, що почав щось відчувати до нього.

І Том це знав, але ніколи не відповідав взаємністю, тільки дражнив його, робив бентежачі коментарі і дивився на нього так, як зараз. Наче хотів чогось, але не наважувався це зробити.

Гаррі відводить погляду, не витримавши цього протистояння, а щоки стали рум'яними.

— Якщо назвеш мене своїм Богом,— почав Том у тиші,— тоді я дозволю тобі поцілувати мене.

— Що? Бог? — перепитує Гаррі, не вірячи своїм вухам. — У тебе дивний кінк.

І жарти, тільки він цього не сказав уголос для Тома.

Гаррі дивиться на шкільні завдання, на відкриті книги, якими вони займалися в бібліотеці до того, як відволікся на Тома, а потім Гаррі не міг зосередитися, коли Том у відповідь теж почав дивитися.

Гаррі був впевнений на сто відсотків, що Том зараз почне бентежити його словами, але той мовчав. А потім почувся скрип стільця, що відсувається, і до Гаррі підійшов Том, елегантно опустившись на коліна.

Гаррі здивовано глянув на нього, а Том тільки посміхнувся.

— Я не надто кохаю романтику і все, що з ним пов'язане, — на цьому моменті Гаррі хихикає, це було правдою, але затикаючись під кинутим на нього погляду, — але... Я не проти, якщо це будеш ти. Назви мене Богом, дай мені поцілувати тебе, — просить Том, але звучить як наказ.

— Мій Бог, — шепоче Гаррі для Тома, щоб тільки він почув.

Гаррі нахиляється ближче, щоб поцілувати — вперше — Тома за всі роки, коли йому хотілося це зробити ще давно. Губи в нього були м'якими, такими ніжними, що Гаррі шумить у поцілунок і Том засміявся з нього.

Гаррі дивиться в багряні очі, які дивляться прямо на нього, бачачи в них відбитки себе. У Тома були ці незвичайні очі з народження, і тільки зараз вони належать Гаррі, він був у цьому певен. Том нарешті зважився, що, як би йому не подобалася романтика, хоче цього.