
Гаррі ріс у незнанні про світ, до якого належала його прийомна (і біологічна) сім'я до своїх одинадцяти років. Тому що саме тоді почалися дива, саме тоді з'явилися якісь монстри, які намагалися вбити його, починаючи від вчительки (від якого врятував інший вчитель за допомогою ручки-меча, що віддали Гаррі) та закінчуючи незнайомцями (від яких йому самому довелося рятуватися за допомогою друга). Все це було так дивно, що ніколи не знаєш, що чекає за кутом. Навіть сам друг Гаррі на ім'я Рон виявився не тим, ким він його вважав, з яким навчався в школі для "особливих" дітей. Простіше кажучи, він виявився не калікою, а просто козлом із копитами (якого залишив дорогою додому, коли він налякав Гаррі тим, як дивився на нього, ніби збирається поховати його тільки від того, що троє бабусь перерізали ножицями нитку).
Він думав, що може прикинутися, що нічого цього не було, що йому не доведеться знову змінювати свою школу, але доти провести все літо з Дорою, з Тед і з Андромедою, скучивши за ними, але і це було небезпечно, як сказав Рон, що прийшов до них (тоді Гаррі і дізнався, що він коза) і що його відправляють разом із Дорою до табору (так от куди її відправляли щоразу), де його навчатимуть захищатися від цих монстрів.
Не дивлячись на те, що дорогою до табору їх мало не вбила блискавка (і Дора обурювалася на свого батька, пояснивши йому, хто є хто в цьому світі і як з'являються напівкровки чи напівбоги, що Гаррі спочатку було важко зрозуміти, поки в нього не запитали, чи не відбувалися з ним якісь дивацтва), йому сподобався табір. Там він знайшов подругу Герміону, яка мріяла про те, що коли виросте, стане такою ж архітекторкою, як і її мати. З нею Гаррі пощастило більше, ніж із Драко, який намагався вбити його у таборі та втекти, плюс ще їм не давав спокійно жити Снейп, Бог, якого покарали, що змушений за ними стежити у таборі, і тому зливає свою ненависть на них.
Гаррі справді був би радий, якби його до усього цього не звинувачували в тому, чого він навіть не робив (що Снейп любив робити і, судячи з усього, Бог блискавки теж).
Тепер йому треба довести протилежне, щоб його не вбили, просто діючи не так, як сказано у Пророцтва, рятуючи Олімп.
Гаррі подорожував у місіях найчастіше з Роном та Герміоною, але до них бувало приєднувалися Дора і Том (який приєднався до табору пізніше). Гаррі разом з Дорою та Томом були найсильнішими тріо: вода, повітря та мертві. А якщо Рон і Герміона разом з ними? Козел(!) з розумінням інших почуттів та чуйкою на монстрів, плюс всезнайка, яка є їхнім мозком? Гаррі був упевнений, що тільки вони могли б перемогти більшість Титанів (особливо перемогти Драко, що дозволив одному з них зайняти своє тіло).
— Дозвольте мені зрубати голову Драко за зраду, ми все ж таки з ним родичі, — сказала Дора.
— Я тоді теж, — заявив Гаррі, — я маю на увазі, вбити його, бо ми родичі із ним. Тобто, я теж маю повне право зрубати голову біловолосому щуру, що втерся в довіру, а потім хотів мене вбити заради Титана.
Том і Герміона підходять ззаду і, коли Герміона бере за руку Дору, Том бере за руку Гаррі.
— Вас не можна залишати одних разом, відразу ж починаєте або боротися один з одним або плануєте вбивство когось—
— Хоча, — втрутився Том у промову Герміони, — я не проти того, щоб ми вбили Драко. Тому що разом з його смертю війна закінчиться простіше.
— І швидше, — додав Гаррі.
Рон, який весь цей час був із ними, отримав різкий погляд від Герміони. — Що? Їх важко зупинити, тим більше що Том не допомагає.
Він тягнеться за їжу у пакеті, яку Том і Герміона купили, щоб погризти банку.
Гаррі сміється. — Ніколи не змінюйся, друже.
Він дивиться на своїх друзів, на те, як Герміона з любов'ю дивиться на Дору, на Рона, що любить банок найбільше, посміхаючись, але потім зупиняється, коли Том не дозволяє йому йти далі. — Що? — Гаррі глянув на нього.
— Перед тим, як ми, підкріпившись їжею, підемо на слід Драко, слід Титанів, якщо один із нас помре — знай, що я любив тебе.
— Не говори дурниць, ми переможемо їх і будемо разом. Ти і я, Рон, Дора і Гермиона.
І не те, щоб Драко міг убити його, скільки б не намагався. У нього просто ніколи не було того, що є у Гаррі — сила кохання, яке допомагає перемагати щоразу. І цього разу буде також.