Гаррі дивився на зміїного Волдеморта з його червоними очима, без волосся, без носа, у якого замість шкіри маленька луска, думаючи про того хлопця з щоденника — що є у нього в кишені, непошкоджений, цілий навіть через стільки років — з його аристократичними рисами обличчя, з хвилястим волоссям, з синіми очима та акуратним носом, чого в нього більше немає.
На думку Гаррі, Том був навіть більшим, ніж просто гарний, що чудово може уявити, як він використав свою красу для того, щоб отримати те, чого хоче. Хто міг би йому відмовити?
Однак Волдеморт ж, позбавившись свого гарного зовнішності, використовує свою силу, що тече всередині нього з магічного ядра по каналах, розташованих по всьому тілу, потужний, п'янкий, що чинити опір йому складно, Гаррі це знає на своєму досвіді.
Саме тоді, коли став свідком битви Волдеморта, коли він так протистояв Альбусу, коли він захопив владу над тілом Гаррі, прийшло й розуміння, наскільки неможливо вбити його.
Ні яке Пророцтво, ні які слова Албуса про те, яким "поганим" був Том з самого народження і тільки Гаррі може вбити його, не могли змусити Гаррі передумати. Ні.
Гаррі вирішив сам творити свою долю, збираючи всіх горокраксів, які тяглися до Гаррі своєю магією, радіючи, що він так і не зміг знищити на другому курсі щоденник, занадто захоплений його магією.
Захоплений ним самим, його красою, його оманливими словами. Гаррі був захоплений Томом.
А пізніше і Волдемортом, що лише перебування поруч із ним (і Томом), відчуваючи їхню магію, чи не відправляло Гаррі до оргазму (що було соромно).
Гаррі подобалися вони: Волдеморт та Том.
— Я тобі подобаюся? — раптово запитав Волдемот у Гаррі.
Гаррі сказав це вголос?
— Я знаю, у це важко повірити, я сам не можу в це повірити, але ти мені подобаєшся, — відповів Гаррі. — Я б не зустрічався з тобою, Волдеморте, з Томом, тобто, з твоими горокраксами, якби це було не так.
Волдеморт якийсь час дивився на Гаррі.
— Я б знищив світ заради тебе, — Гаррі різко видихнув від цих слів.
Волдеморт (і Том) не люблять говорити про свої почуття вголос, тому Гаррі знає, що це спосіб сказати, що все взаємно.
— Не потрібно так драматизувати з цього приводу, — просто сказав Гаррі.
Справді, Гаррі дуже пощастило з ними. Хто знає, якою була б доля Гаррі, якби не опинився разом зі зміїним Волдемортом і горокраксом Томом.