Chapter 5
Лорд Гарольд
Я став Лордом чотирьох древніх і благородних родів Англії.
Чи хотів я цього?
Ні!
Бути главою роду означає нести відповідальність за членів роду, піклуватися про рід: його продовження, його честь і положення в суспільстві.
Бути Лордом роду це не тільки мати доступ до грошей і дорогих коштовностей.
Я зрозумів все це під час проживання в будинках моїх друзів і на уроках. І я не бажав цього, але я приймав це, вчив, усвідомлював. Тільки всупереч своїм думкам і бажання я став Лордом і мені потрібно відповідати цьому статусу. Тому я провів кілька днів огородившись від усіх і всього, щоб приборкати магію, що я прийняв, щоб вирішити, що робити далі.
Я звільнився від шлюбу і це добре, дуже добре. Я можна сказати вільний, але обов’язок Лорда вносять свої корективи, але не стільки сильно як шлюб. Я тепер прив’язаний до деяких родів і до самої Англії тут всі саме основні справи родів Поттер і Блеків, а ось Первелл і Грифіндор не такі прості як здається.
Повно нерухомості за кордоном. Ще я думав про те, що мене змусила зробити Магія і про її словах про брехню самому собі.
Я знову і знову згадував цей момент. Я не шкодую, що вигнав батьків і брата і з роду, вони заслужили!
Але правда в тому, що всі ці роки, я плекав надію на їх хороші відносини й любов. Я не розумію чому я не отримував хоча б крихти того, що було у брата? Хоча це вже не має значення я не можу і не хочу змінити їх вигнання. Пані Магія права для мене їх більше немає, я відпустив їх, вигнав не тільки з роду, а й зі свого серця.
Я розумію чому Первели були такі жорстокі або мстиві як кажуть різні джерела. Обрубавши все раз ти не відчуваєш більше нічого до обрубка. Я зібрався, переодягнувся і подолавши своє бажання побути ще одному, вийшов з кімнати на Гріммо 12. І пішов у вітальню, там я побачив леді Блек… точніше вже просто місіс Блек.
— Доброго ранку. — привітався я, сідаючи на крісло, вона оглянула мене і відповіла на вітання з посмішкою.
— Як ти себе почуваєш? — в голосі чується хвилювання.
— Спасибі, все добре, сьогодні я покину вас і не буду обтяжувати…
— Що за дурість, Гарольд? — перервали мене різко і як то ображено. — Тут повно місця і це твій дім.— вона права я потягнувся до чашки чаю, що був на столі.
— Я не впевнений, що хочу повернутися до Англію. — сказав я правдиво і зробив ковток чаю.
Вальбурга Блек розуміла це так само як і те, що Гарольд, якщо захоче зробити все, щоб уникнути цього.
— Я розумію, Гарольд. Ти вільний робити все, що хочеш. Я буду рада допомогти тобі порадою якщо потрібно.
— Спасибі, вам за допомогу при прийнятті й взагалі, ви багато для мене зробили навіть якщо вважаєте, що це не так. — я говорив щиро, тримаючи в руках чашку.
— Що ти думаєш робити? Шлюб розірваний ти вільний. — сказала місіс Блек спокійно.
— Піду вчитися, хочу отримати майстерність, — сказав я правдиво.
— А як же квідич? — запитала місіс Блек з цікавістю.
— Це всього лише розваги для мене, так я виплескував емоції. Я не розглядав квідич як професію або ще щось, до того все чого можна домогтися в цій сфері я вже домігся. — сказав я серйозно і відставив чашку на стіл і подивився на місіс Блек. — Що ви хочете ще запитати? Говоріть я відповім вам чесно. — я бачив, що вона хоче щось запитати, але не вирішується, я не збирався брехати людині, яка якщо можна так висловитися завжди була поруч і допомагала, я вважаю місіс Вальбургу Блек близькою людиною для себе і не збираюся це руйнувати або міняти.
— Я не зовсім розумію те, що стосується твоєї обіцянки Філімонту Поттеру попередньому Лорду Поттер до тебе.— Я не очікував цього питання і думав, що тут все ясно.
— Того дня коли я вперше пішов у банк, дідусь віддав повіреному заповіту з низкою вказівки, вже тоді я бачив, що дідусь незадоволений Річардом як спадкоємцем. До нас прийшов гоблін і повідомив, що мій брат і Візлі щось вкрали, дідусь сказав оплатити половину суми, решту повинні оплатити Візлі. А потім він звернувся до мене з проханням пообіцяти, що якщо Річард не зможе стати Лордом роду Поттер і ним стану я, тоді я повинен вигнати Джеймса, Лілі й Річарда з роду Поттер. Я пообіцяв, що зроблю це тільки з не величкими змінам цим же й підписав їм цей вирок. — місіс Блек уважно слухала, вона знала, що Філімонт був незадоволений Річардом про що він не раз говорив їй, Доротеї й Джеймсу. Зараз вона чекала продовження від Гарольда. — Я сказав, що вижену їх з роду, якщо вони не будуть слідувати законам магії.
— Гарольд, ти дав їм шанс, інакше твій дідусь сам вигнав їх з роду ще за свого життя, — сказав Оріон Блек з портрета.
— Я зрозуміла тебе, Гарольд — сказала місіс Блек після чоловіка, вона розуміла чого це коштувало Гарольду і ще вона розуміла, що під час прийняття сталося ще щось. — Ти все зробив правильно.
— Я б хотів вас попросити перевіряти всі будинки й оновити якщо в цьому є необхідністю, якщо вас це…
— Я з радістю, Гарольд — перервала мене місіс Блек.
— Як я розумію ти не збираєшся незабаром одружитися? — ось те питання, що я чекав. Перше зобов’язання, що приходить після прийняття роду, це одруження і продовження роду!
У моєму випадку це аж чотири роди. До вимушеного весілля з Аделін у мене не було постійних відносин, і я не виявляв, нікому, ніяких знаків уваги!
Я, звичайно, не незайманий, але як і всі маги я бісексуальний, мені подобаються і дівчата, і хлопці, правда, я вважаю, що з хлопцями набагато простіше
Немає потреби у всіх цих, квітах, море компліментів, сукнях, сережках, зачісках і Д.т. Та й в ліжку теж як не крути всі будуть задоволені…
— Ні, не збираюся. Не після такого шлюбу, але не хвилюйтеся я знаю, що мені потрібно продовжити рід і не один. Я просто… у ситуації, що склалася, я думаю, що мені потрібен хтось не з Англії, а з-за кордону. Як ви самі говорили тут є прогалини в освіті, а я вже вибачте за чесність, але я звик до іншого. — Я не збирався брехати щодо цього, а то місіс Блек могла зайнятися пошуками й краще її знати.
— Кхм… Я тебе зрозуміла Гарольд. Ти маєш когось на прикметі? Може хто з твого оточення? — запитала місіс Блек з цікавістю.
— Ні, мені вистачило Аделін. Взагалі з цими жінками особливо розпущеними стільки проблем. Я замислююся про… — і тут мене осінила ідея і ще через пару секунд згасла.
— Про що? — запитала місіс Блек з цікавістю.
— Про одруження на хлопцеві, куди менше витрати часу на залицяння і т.д.— сказав я і відпив чаю.
— Це точно, але дітей потрібно буде більше. Є хто на прикметі? — місіс Блек розуміла що у декого є шанс на увагу Гарольда.
— Ні, як я говорив, я не збираюся одружуватися незабаром так що просто оглядаюся в цьому аспекті до людей, — сказав я серйозно, що б тобі Річард, через тебе у мене занадто багато проблем!
Ідіот з паличкою і то користуватися нею нормально не може!
— Добре, я тебе зрозуміла Гарольд! — сказала місіс Блек розуміючи стану Гарольда.
— Я повернуся в школу, мені так буде звичні я повідомлю вас як тільки прийму якесь рішення. — сказав я і почав вставати з крісла.
— Удачі Гарольд! — сказала місіс Блек на прощання.
Я перенісся до себе в кімнату, і перше, що побачив це гору подарунків на столі й біля нього. Я пройшов і сів на крісло, тут пролунав стукіт у двері й різко відкрилися на порозі був Віктор. Він закрив двері.
— Де це ти пропадав? Я, звичайно, розумію ти розірвав цей ненависний тобі шлюб, але…
— Це тільки мала частина, що зі мною трапилася, Вік — перервав я його і підняв руку з родовими кільцями.
— Ого! Як же це тебе занесло то так! — я опустив руку, і сумно посміхнувся. Якби я знав відповідь на це запитання.
— Ну і ще знаєш? Наші бої на спір не пройшли даром. — ці ідіоти хоч знають, що вони тоді програли.
— Ти це… Та не може бути! — сказав мій друг з шоком.
— Може.
— Знаєш, треба випити, заодно відсвяткуємо твоє повноліття так що пішли! — Я не, хоча піднявся з крісла. Я не любив п’янки або вечірки, але сьогодні особливий випадок.
— Тільки тому що я не знаю, що мені робити, я погоджуюся на цю п’янку, Вік! — сказав я, він посміхнувся.
— Ти повинен! Ми тобі приготували сюрприз, а ти не прийшов так що вважай це своїм обов’язком. І оскільки ти не одружений я ще дещо додав.
— Ооо я вже зрозумів що це! — я з Віктором як раз прийшли до вітальні нашого курсу він відкрив двері.
Перше, що я побачив це літери, що висіли під стелею.
«З днем народження Гарольд»
Так само повно однокурсників і не тільки. Так само інші мої друзі й знайомі. Тут почали крики й овації, я посміхнувся через силу Віктор упхнунув мені в руки келих з чим то і я випив, не дивлячись, що. На смак я зрозумів, що це вогневіски.
Я приймав привітання і посміхався вже не так натягнуто, через пару келихів я забув про все і веселився з усім. Я відпустив всі думки що займали мене останні час!
Я просто пив з усіма, слухав якісь історії й сміявся багато, сміявся. Кажуть: сміх корисний для життя.
Англія
Тим часом в Мелфой-Менорі Лорд Мелфой і Лорд Слизерин вивчали інформацію про Гарольда, що було мало, можна сказати нічого, щоб вони не знали раніше.
Лорд Мелфой не розумів як таке можливо? Як так можна замітати сліди?! Через це вони сиділи у вітальні злі й пригнічені!
Лорд Слизерин сам опитував усіх, хто міг хоч щось знати. Але тут все обривається на моменті від'їзду Гарольда на навчання.
Леді Мелфой дивилася на чоловіків спокійним поглядом, нічого не виражає. Тому, що знала, що вони шукають і те що вони нічого не знайдуть.
Драко, ж вперше за останні пів року був спокійний, на ньому не висів рок одруження на Річарді, не те щоб він мав щось проти. Як урезонити чоловіка він знав, але не був упевнений, що це допоможе надовго...
Тут спрацював камін, з якого легкою ходою вийшла місіс Вальбурга Блек, чоловікам здалося що та ніби порхає, а не йде, та й вигляд у неї був ніби помолоділий.
— Тітка, щось…? — запитала Нарциса після привітання.
— Ні, просто прийшла в гості. За пару днів у товаристві Гарольда, мені нудно одній.— усіх влаштувала така відповідь!
— А що його немає з тобою зараз? — запитала Нарциса, сідаючи на місце, всі з цікавістю слухали.
— Ні, його магія прийшла в норму, і він пішов на святкування дня народження до своїх друзів. — сказала Вальбурга, беручи в руки чашку з чаєм.
— Ось як, — сказала Нарциса спокійно. — Я думала він засмучений розлученням і…
— Мерлін мій, було б чого засмучується! Ця горя матуся повинна дякувати, що Гарольд проявив милосердя і не оголосив на повний голос про шлюб, а то зараз ні її, ні її рід, ні прийняли б не в одному суспільстві. — Лорд Слизерин уважно слухав.
— Як це Гарольду пощастило одружитися з такою дівчиною? — запитав він нудьгуючим тоном.
— Ця дурнюня запевнила батька, що вагітна від Гарольда, сама ж на гуляла дитину з кимось. — Лорд Мелфой, був зосереджений на почутому, адже цю інформацію ніде не знайдеш.
— Та вже Лорд Блек милосердний. — сказав спадкоємець Мелфой. — Як я розумію незабаром можна чекати нову леді Блек?
— Може леді, може ще одного Лорда! — Лорд Мелфой боязко глянув на Лорда Слизерина, а Вальбурга Блек продовжила. — Не знаю як скоро, адже останні кілька місяців у Гарольда були напружені, можливо, він вдосталь розважиться перед черговим шлюбом, — у вітальні стало напружено.
— Ти здається казала, що Гарольд святкує день народження, напевно якось по-молодіжному? — голос у Лорда був стриманий, але не більше.
— Так, по-молодіжному, хоч і з притриманням всіх законів і порядків як потрібно. Гарольд в цьому дуже суворий. Ох, як же там за кордоном з законом і традиціями строго не те що у нас. Ти уявляєш Нарциса, мені Гарольд, так і заявив що не одружується на комусь якщо у нього немає належного «знання законів і традицій магії» і плювати який статус крові. Ось воно виховання. — в голосі відчувалася гордість. Мелфой переглянулися і зрозуміли що це безцінна інформація!
— Так і сказав? — перепитав Драко з шоком. — Оце так. Значить він приструнить Річарда? Біда йому.
— Оууу, так, біда! Але не та, що ти думаєш! Гарольд в той же день як став Лордом, вигнав Джеймса, Лілі й Річарда з роду Поттер і Блек, вони всі тепер як маглорожденние і враховуючи відкат напевно і магглорожденние сильніше їх. — місіс Блек говорила з посмішкою, після цього всі переглянулися. А Лорд Гарольд не дурень!
— Як я розумію характер у нього… не м’який? — запитав Лорд Мелфой байдужим голосом старався принаймні.
— Та який там м’який? Гарольда виховували Філімонт і Доротея, потім в школі були всі необхідні дисципліни не те що у нас. Та й сам по собі він точно не м’який. — Місіс Блек згадала яким був Гарольд перед походом в банк.
— Кхм… А коли можна буде привітати Гарольда з прийняттям Лордства? — запитав Лорд Слизерин з цікавістю.
— Не знаю, Гарольд зайнятий за кордоном у нього скоро здобуття майстерності, — ось тут зацікавилися всі.
— Ось як і в якому напрямку? Напевно захист від темних мистецтв? — запитав Лорд Слизерин, Лорд Мелфой бачив, що Лорд горить інтересом знати якомога більше про Гарольда.
— Так, — Мелфой були в шоці від почутого, а тут то не все так просто.
— Як я розумію, тітка, ти прийшла запитати про молодих людей для Гарольда? — запитала Нарциса спокійно, а всередині напружилася в очікуванні реакції Лорда Слизерина.
— Ні, — схрестили погляди на місіс Блек! — Хотіла запитати про журнали про ремонти, що ти приносила мені якось. Я займаюся будинками чотирьох родів і там потрібен ремонт.
— Чотирьох? Мені не почулося? — запитав Лорд Слизерин, з цікавістю забувши про манери.
— Ні, чотирьох родів, Гарольд чотири рази Лорд. — сказала місіс Блек і спостерігала шок присутніх.
— І що Гарольд кожному роду представити дружину? — запитав Драко, в кімнаті розбилася ваза навіть ідіот зрозумів чиїх рук це справа, Мелфої кинули швидкий погляд на Лорда Слизерина й ні як не могли зрозуміти чого це його так зацікавив Лорд Гарольд?
— Не знаю, це справа Гарольда! — відповіла Вальбурга Блек як в нічим не бувало.
Нарциса покликала ельфа і той приніс журнали за якими прийшла місіс Блек. І та пішла.
Мелфой були одночасно і раді цьому і засмучені. Раді тому, що не хотіли робити капітальний ремонт після Лорда Слизерина, засмучені, що пішов джерело інформації.
Сам Лорд Слизерин не усвідомив, що це за почуття він відчуває до Гарольда. Він ревнував це точно! Він хотів дізнатися Гарольда. Дізнатися його думки, почуття, думки. Хотів знати що його цікавить крім квідича. Те що Гарольд не ідіот Лорд Слізарін зрозумів під час вечері, а під час матчу коли той вклонився йому, а не Нотту переконався в цьому. Нехай той і міністр офіційно, але більшість аристократів що нейтралів що світлих розумію хто насправді все вирішує. І цей хлопець, що не входить в Міністерство або Візенгом теж розуміє.
Є здогадки, що це Вальбурга йому сказала, але це сумнівно навіщо їй говорити це тому хто не має відношення до міністерства і не живе в Англії. Під час розмови з місіс Блек зараз він відчув ревнощі й бажання знати де і що робить Гарольд зараз? Він здивувався цьому почуттю «ревнощі» чому? Хлопець звичайно красивий, розумний, привабливий, але і ще дуже вигідний союзник так тому потрібно швидше з ним зустрітися і залучити на свою сторону!
Сам лорд Слизерин, ще не розуміє чого він насправді хоче від Гарольда, і що відчуває до Гарольда!