Chapter 3
Гарлі обожнює магію.
Її батьки раніше часто показували всякі трюки, щоб розвеселити її. Вона знає, що за допомогою магії також можна уникнути того, щоб захворіти, випиваючи зілля. Але на смак і запах вони просто жахливі.
— Ось, випий це.
Гарлі кривиться. Вона на межі сліз, дивлячись на зілля, яке їй притягують.
— Я тільки хочу допомогти тобі, маленька.
Гарлі мотає головою, ховаючи половини обличчя в іграшці.
— Гаразд, — каже незнайомка.
Пальці починають погладжують її коротке волосся, поки вона не заспокоїться і сльози висохнуть із очей.
— Як звуть твою сову?
— Гедвіґа, — вона невпевнено шепоче.
— А я — Томмі, приємно познайомитися.
Гарлі видає звук у відповідь і бачить, як у Томмі сині очі спалахує червоним та заворожено дивиться на це.
— Ти теж можеш змінювати колір очей?
— Не так, як твоя сова, маленька, — вона вказує на сову, чиї очі зараз сірі.
— Гедвіґа змінює колір за погодою.
— Чому вона це робить?
— Я... — Гарлі робить коротку паузу, — я часто буваю на вулиці на території будинку, тому мої батьки зачарували її, щоб я не захворіла від зміни погоди.
Їм просто не вистачає часу на неї, тим більше, що вони кажуть, що їй через пару років буде десять років, тому Гарлі може сама про себе піклуватися. Вона все робила самотужки. Але це не те, чого вона хотіла. Гарлі сумно дивиться на Томмі.
— Ти не забудеш мене, як вони?
— Ні.
Гарлі радісно усміхнулася, а Томмі попросила у ельфа (яких вона знає через дядька Сіріуса Блека та Ремуса Люпіна, у яких вони є) молоко з шоколадом. Вона змішала це із зіллям, а потім знову простягла Гарлі.
— Спробуй, — пропонує Томмі.
Вона обережно взяла її, пробуючи на смак — і це набагато краще, ніж воно пахне.
Чому не можна було зробити так раніше? Тепер Гарлі точно не занедужає.