Гаррі Поттер приїхав на вечірку тільки щоби підтримати свого хлопця, тому що в цей день у нього відбулася гонка з ненависною для Гаррі людиною, Драко Мелфоем, хто був для них головним болем. Він не розумів, як міг взагалі комусь сподобатися Драко, коли виглядав ось... як хтось неприємний, звичайний залежний від наркотиків.
Але багато хто, здавалося, не бачив очевидного, коли Гаррі чув крики на знак підтримки, чого не було до Тома Редла, хоча він виглядав набагато красивішим (і гарячим). І набагато краще водив, відірвавшись від інших гонщиків. Дрон показував їм, як Том майстерно входив у дрифт, зрізуючи дороги, перш ніж розганявся на прямих шляхах.
Гаррі широко посміхався, коли всі могли побачити на величезному екрані, як Том першим перетнув фінішну межу. Гаррі не міг дочекатися, коли він до нього підійде, тож вибіг до нього, настрибнувши на нього.
Том підтримав руками Гаррі, не впустивши їх, поцілувавши цю посмішку.
— Ти це зробив!
— Я це зробив. Приємно втерти це у обличчя Драко.
— Нарешті він не буде випендрюватися, що він кращий за тебе.
— Я завжди можу набити обличчя Драко, якщо він це зробить.
Гаррі засміявся, радий, що не пропустив перемогу Тома над Драко, ігноруючи те, як замовк натовп, хоча вечірка тривала. Він не шкодував, що приєднався.