Було прохолодно через відкрите вікно, з якого віяв вітер, але в кімнаті все ще було трохи тепло завдяки магії. Гаррі Поттер був повністю одягнений — і не тільки тому, що зараз середина дня, а й тому, що він перебуватиме в кімнаті Перфекта, яка не знаходилася в підземеллі, як гуртожитки Гафелпафа та Слизерина, але й не в вежі, як гуртожитки Рейвенклов та Ґрифіндор.
Було приємно мати щось тільки для себе і не ділити, але цим користувався Том Редл, у якого теж була кімната поряд, як Перфекта, дуже часто заходячи до нього.
Для всіх було секретом, що вони разом, хоча б тому, що вони не хотіли афішувати свої стосунки.
Гаррі не любив увагу, саме його він і отримав би, якби стало відомо, що він зустрічається не будь з ким, а з Томом.
Він був популярним не тільки через свою поведінку та розуму, але й тому що, він дуже гарний, з глибокими синіми очима, з хвилястим волоссям, тихенько поглядаючи на нього з-під книги з Квідича.
Навіть коли він нічого не робить, він досі дуже гарний.
Том хоть і був поруч з ним, але на краю ліжка, подалі від нього, і щось робив у своєму телефоні, але звідси не може побачити, що саме.
Лайно, він задивляється на нього, знову.
Гаррі, зітхнув, зосередився на книзі, щоб не відволікатися більше (що було важко), але почув звук якогось руху (і ліжко прогнулося поруч).
Опустивши книгу нижче за рівень очей, він подивився на свого партнера, який перестав дивитись у телефон, поклавши його в кишеню. Зараз Том звернув на нього увагу і наближається до нього ближче, що Гаррі опустив книгу собі на груди з писком, почервонівши, коли їх поділяє півдюйма.
Щоки горять, коли Том, абсолютно без сором'язливості, нависає над ним, перебуваючи між його розсунутих ніг, відчуваючи дихання на губах. Серце швидко стукає, коли Гаррі поцілували м'які губи.
(Він так сильно кохає його.)