Під північним сяйвом

Ґрейнджер випадково обмовилась, що ніколи не бачила північного сяйва, і завжди хотіла на нього подивитись...Тож цього року вони святкували Різдво у Фінляндії... бо не було такого бажання, яке Мелфой для неї не виконав би.

Коли сяйво з’явилося на небі, Герміона вибігла з будинку, який вони знімали, в одній тоненькій сукні. Вона завмерла під мерехтінням північного сяйва, що танцювало зеленими хвилями в небі. Мороз кусав її оголені плечі, ніс та руки, але вона й не думала звертати увагу на холод.Драко спостерігав за дівчиною з порога, схрестивши руки на грудях. Її захоплення, чисте і щире, змусило його мимоволі усміхнутися. Він глибоко вдихнув морозне повітря і швидко покрокував до неї.Його теплі руки обійняли її зі спини, а м’яка тканина пальта вкрила плечі, закриваючи від холодного вітру. Мелфой нахилився ближче, його підборіддя легенько торкнулося її волосся.— Ти замерзнеш, Ґрейнджер, — прошепотів він.— Байдуже, — відповіла вона, хитаючи головою. — Це так красиво.Драко глянув на небо, а потім знову на неї.— Красиво, — погодився він, — Але є те, що вражає мене більше.Герміона тихо засміялася, але не відповіла. Вони стояли так у тиші, слухаючи шепіт снігу під ногами і спостерігаючи за дивом, що розгорталося в небі.