Одного дощового дня
Ще один день, який нічим не відрізнявся з купи інших. Кінець літа. Гаррі знав, що вересень ще може бути спекотним, але в повітрі вже віяло осінню. Зранку була злива, грім громів так, немов працювала маглівська протиповітряна оборона, через це Гаррі прокинувся досить рано, планів на день, як таких, не було. Спонтанно захотілося вийти в кав'ярню за кавою. Схопивши джинси та футболку, які перші трапили до рук, Поттер зібрався й рушив. Чоловік йшов поглинений в свої думки, коли раптом перед ним взетіло декілька голубів, Гаррі рефлекторно обернувся ще до того, як відчув руку на своєму плечі. Перед ним стояв високий брюнет з очима, які відблискували червоним оксамитом. Чоловік, який був вдягений у явно дорогий чорний костюм, ледь-ледь посміхнувся кутиками вуст.
У Поттера промайнула думка: " який красивий".
Гаррі був бісексуалом.
- Куди поспішає такий цікавий парубок? - Голос в чоловіка теж був приємний, низький та спокійний. Гаррі подумав, що він вже з десяток років не парубок, але нехай. Від раптового питання Поттер честно бовкнув перше, що прийшло на думку
- За кавою - Гаррі посміхнувся та прослідкував за трохи здивованим поглядом чоловіка, той дивився на пакет зі сміттям, що Поттер тримав у руці. По дорозі до кав'ярні як раз був сміттєвий бак й Гаррі збирався викинути сміття. Поттер зніяковіло посміхнувся ще раз.
- Моє ім'я Том. А як Вас звати? - Том все ще посміхався, проте тепер трохи зверхньо? Гаррі був не впевнений
- Гаррі
- Гаррі, чи можу я вас пригостити кавою? - Спитав Том, беручи праву руку Поттера та цілуючи її. Очі чоловіка засяяли червоним ще яскравіше. Він посміхався, дивлячись прямо на Гаррі та не випускаючи руку Поттера. Його губи знаходилися в декількох міліметрах від костяшок пальців Гаррі. Чуже дихання гріло шкіру. Поттер посміхнувся ще раз.
- Я згоден - Сказав Поттер, відчуваючи як горять щоки та вуха під спокусливим поглядом тих незвичайного кольору очей.