Chapter 1
Поттер сидів за столом грифіндорського факультету і повільно піддавався божевіллю ,яке вирувало навкруги. Він ловив збентежені погляди студентів ,що витріщаються на нього 16 річного хлопця в безглуздих круглих окулярах,який в біса примудрився бозна-як не по - дитячому вляпатись. Коли Дамблдор спіймав трикляту записку з його іменем Поттер подумав " це що жарт такий? Не смішно якось."
Гаррі Поттер -голосно повторив Дамблдор ,мабуть йому кортіло негайно дізнатися ,яким чином названому хлопцю вдалося надурити вікове закляття.
-Це не я винен!- хотілося молодому чарівникові вигукнути ,щоб розірвати незручну тишу. Втім згодом роздавався обурливий шепіт,то тут то там.
-Вітаємо новообраних чемпіонів!-оголосив хтось із журі чи то Крауч,чи то Бегмен. Ошелешений Гаррі не звернув уваги.
Згодом викликали на загальні збори ,тож Гаррі був змушений встати і важко покрокувати повз мовчазних однокурсників,а також гостей з Дурмстрангу і Бобатону,які проводжали його такими ж широкими очима. Він пройшов повз похмурого Снейпа,оминув напрочуд схвильовану Макгонегел пробираючись до Зали нагород.
Один погляд ,який Гаррі не так і не помітив, прикіпів до його спини наче дротик, що летить до мішені,гострий і цілеспрямований . Том Реддл -староста школи і зразковий учень факультету Слизерин сидів тихенько за столом роздумуючи про ситуацію,хід якої йому не дуже подобався. Щойно випаде можливість - він притисне грифіндорця до стінки і виб'є відповіді,яких жадає.
***
Гаррі якраз вертався втомлений допитом пана директора про свою незаконну участь,тим не менш Поттерові доведеться проходити турнірні випробування. Чорнявий хлопець ніяк не очікував нападу в порожньому корідорі дорогою до вітальні.
-Це я повинен був бути обраним цим клятим кубком! Я заслуговую представляти школу на арені!-зашипіли йому роздратовано на вухо. І вимогливо спитали:
-Як ти це провернув? Хто тобі допоміг?
Гаррі намагався ухильнутися,щоб розвернути своє тіло і врешті побачити нападника,проте його обличчя притиснули до колони у тіні якої хлопця підстерегли. Він повернув голову і скосив очі на руки, що тримали його за плече та горло довгими вузлуватими пальцями. Поттер ткнув невідомого ліктем і різко відступив назад наступаючи на носки чужих туфель,скориставшись невеличкою заминкою він похиляється виплутуючись з цупкої хватки. І таки обернувся до нападника,блискаючи злими зеленими очима. Перед ним стояв староста з холодним карим поглядом і ідеально укладеним хвилястим волоссям,що на два тони було світліше за Поттерівське вороняче гніздо. Гаррі насупив на нього брови бути чесними він мав певну долю симпатії до хлопця коли дізнався що той такий самий сирота як і він,але зараз окрім обурення нічого не відчував:
-Реддл ?Якого біса?! і твердо заявив, потираючи шию на якій можливо залишаться сліди:
-Ніяк ! То була не моя провина !Я на це лайно в жодному разі не підписався б ,я не такий честолюбний як ти .
-Та годі тобі Поттере хто б не хотів вічної слави,особливо такий посередній хлопець як ти.-а оце вже образливо звучить
-Неправда ,я чудово граю в Квідич! протестує Гаррі. - І в Захисті не такий вже поганий.
-Чи не єдине твоє досягнення-неохоче визнав Том скрипнувши зубами. Його тактика виявилася провального наступного разу він буде більш продуманою,з застосуванням Дезілюмінаційних чар. Більше Реддл нічого не розпитував у хлопця ,"просто і невимушено" кинувши наостанок.
-Будь обачний,адже на Тричаклунському турнірі бувають смертельні випадки.
І пішов у справах,втративши інтерес до розмови.
Поттер тільки фиркнув йому в спину.
-Божевільний.
***
Після цього дні видалися жахливими все почалося зі Ріти Скітер ,яка причепилася до Гаррі як реп'ях після звірки паличок уперто стверджуючи яка це честь і відповідальність для 14-річної брати участь у Турнірі. Ця схожа на вівцю білявка написала про те що хлопець по суті -плаксій,ранимий хлопчик з тяжкою долею. Що вона про про це знає!-думає Гаррі. Ще у хлопця розвинулося відчуття,що за ним хтось стежить ,проте, коли він обертався - поруч нікого не було.
Поттер всерйоз турбувався про друзів,але вони здається охололи до нього. Вони навідріз відмовлялися вірити,що Гаррі не кидав своє ім'я в Келих вогню. Крім Герміони,та доброчесно намагалася йому допомогти. Вони сиділи майже весь час разом в бібліотеці,намагаючись здогадатися, що саме буде на першому завданні. Том підійшов до їхнього столика безшумно ,злякавши зосередженого Гаррі до чортиків.
- Чому б тобі не переслідувати Дігорі- тихо говорить Поттер,коли сполошене серце більш-менш заспокоїлося.
- Майже усі чемпіони знають, що буде у першому випробуванні.-повідомив Том зробивши вигляд, що не почув Гарріних слів.
-Це шахрайство! -звелася Грейнджер її густе волосся заворушилося на плечах,а очі горіли праведним вогнем.
-А тебе чого це хвилює?-підозріло спитав Гаррі піднімаючи очі на Реддла. Той нерухомо стояв злегка притулившись боком до книжкових полиць і відповів голосом сповненим нудьги
- Не хотілося щоб ми програли,та навички Дігорі мене вражають менше за твої- і узявши якусь книгу пішов ,так і не побачивши здивованого погляду Гаррі.
***
Одного разу коли Поттер вертався після відвідин Гегріда,трапилися Мелфой і компанія.
- Карочє, пацани, дивіться на чемпіона, — сказав білявий хлопець Кребові й Ґойлу, щойно наблизився до Гаррі. — Маєте блокноти для автографів? Нехай швиденько підписує, бо йому небагато лишилося.. половина Тричаклунських чемпіонів ґиґнулася.. а ти, Поттер, скільки збираєшся протягти? Карочє, споримо, що не більше десяти хвилин на першому ж завданні.
Креб і Ґойл улесливо загигикали, проте Мелфой мусив замовкнути, бо звідкілясь вийшов Реддл і заступницько став перед Гаррі
-Ідіть собі куди йшли-говорить він спокійним тоном,що насправді як усі слизеринці знали приховує в собі більше загрози ніж крик і прокляття. Бо після цього зазвичай слідувало жорстке покарання.. Драко буде живою ганчіркою для миття підлоги сьогодні за зачиненими дверима вітальні Слизерину.
-Мені не потрібно твоє заступництво-сказав Гаррі одразу щойно недруги пішли.
-Мені потрібно з тобою поговорити про перше завдання. Ти підготувався до битви з драконом?
-Драконом?-Поттер гадав що йому невірно почулося. Реддл стримував себе від того,щоб не закотити очі,замість цього він зітхнув
-Та ну я гадав твій дружок Візлі доніс тобі ,та вочевидь що ні-підвів підсумки Том -Завтра принесу тобі рецепт зілля, що захищає від вогню.
-Що тобі потрібно Том? Чому ти мені допомагаєш?-той певно вимагає чогось за своє піклування, та Гаррі не розуміє, що саме.
Реддл не відповів,натомість залишивши хлопця наодинці з собою. Щось всередині душі Гаррі потеплішало і непрохана вдячність заструїлася його венами. Мимоволі він посміхнувся,можливо виглядаючи як дурбецело,та йому було глибоко начхати.
Як і сказав старший хлопець повернувся з рецептом на наступний день. Гаррі не мав багато практики в приготуванні Зілля проти вогню,але воно було не настільки складним як Поттер собі уявляв воно пахло камфорою і було холодним на смак
-Використовуй свої сильні сторони Поттер-рекомендував тоді слизиринець,щойно вони закінчили з приготуванням зілля. Грифіндорець застиг на місці збентежений своїм відношенням до ненавмисного доторку старшого хлопця до його руки. Такий лагідний ,м'який,такий від якого не хотілося відірватися. Раніше Гаррі так не почувався,от тільки він не знав що його торкнулися навмисно,аби позлити і збентежити.
Поттер з завмиранням серця чекав на перше випробування і от коли час прийшов йому було страшно. Страшно як через дракона ,що може його спалити, так і те,що ніхто не прийде і не підтримає його у важливу мить. Небезпечне випробування,що вимагало витривалості і майстерності ,яке він не міг дозволити собі провалити після регулярних тренувань у Чарах і Трансфірації проте він особисто хотів провернути трюк з метлою.
І от сидячи на лавці Гаррі почув шурхіт тканини палатки
-Гаррі ,Гаррі ти тут?-подруга зазирнула всередину,шукаючи Поттера
-Я хотіла побажати тобі удачі від нас з Роном -додала затинаючись дівчина ,міцно обіймаючи Поттера і вибігла з палатки до того як встигла б побачити Скітер.
-Ой, вибач -Герміона знітилася, коли необачно наткнулася на Реддла,що підлухав усі розмови.
Той прокашлявся і підійшов до Гаррі:
-Я думаю: ти готовий Поттере,але все одно удачі-старший хлопець простягнув руку, і Гаррі потис її ,широко і щиро при цьому посміхнувшись:
-Дякую -світлі почуття затремтіли всередині як струни під смичком,хотілося сказати і зробити більше,але не на людях.
-О, Гаррі Поттер долає давню ворожнечу факультетів,хіба це не мило -шкіриться Ріта її хитрі очі блищали з -під рогових окулярів,а самописне перо швиденько шкрябало щось у нотатнику. Хлопець ставить на те, що це чергова маячня. Фотограф,який стояв поруч з нею заклацав камерою,роблячи знімки,що потраплять на першу полосу Щоденного Віщуна.
-Так все все ніяких фотографій і розмов завдання розпочинається. сказав Людо Бегмен.
Чемпіони стали кругом Барті Крауча, який мовив:
-Вам буде наданий вибір . Один дракон на кожного з вас .сказав містер -він простягнув мішечка до гафелпавця:
- Містере Дігорі прошу ,ви перший.
Високий темноволосий хлопець з сірими очима недовго думаючи вийняв живу статуетку Шведського тупорилого дракона,що звернувся на його долоні клубочком слабко плюючись вогнем.
Крам був другим -йому дістався Китайський вогняний шар-брутальний хлопець, серйозно кивнув приймаючи виклик.
Валлійський зелений Дракон дістався Флер,здавалося білявка була дуже здивована результатом обмінявшись поглядом з директрисою
Гаррі особо не був експертом в драконах,але він отримав у руки найзліснішого дракона з усіх -Венгерську Рогохвістку. Та плювалася вогнем, без перестанку ричала і била шипастим хвостом по ніжній шкірі долонь.
Між тим Людо Бегмен перехопив ініціативу на себе, пояснюючи правила:
- На арені змагань ви повинні забрати Золоте яйце у обраного дракона, без допомоги зайвих предметів, окрім чарівної палички. Після пострілу гармати прошу учасника піднятися на арену.
Щойно пролунав постріл Седрік вийшов за межі палатки Гаррі тільки чув рев дракона і гучний голос коментатора. Як виявилося Дігорі здобув яйце за допомогою трансфігурації, для чого він перетворив камінь на собаку, сподіваючись таким чином відволікти дракона.
Постріл - настав час для Флер.
Вона спробувала загіпнотизувати дракона.
Ще один постріл. Черга чемпіона Дурмстрангу.
Віктор Крам як виявилося поцілив дракону у очі закляттям, але оскільки той роздавив половину своїх справжніх яєць, йому зняли за це бали.
Останній постріл означав ,що Гаррі пора на арену.
Спочатку він призвав флягу з Льодяним зіллям і залпом випив його,тіло немов занурили у ванну з кригою ,так раптово стало холодно. Дракон поволі наближався скрегочучи пазурами по камінню,клацав щелепою при кожному вдосі . З його ікластої пащеки вирвався потужний струмінь вогню,який врізався в скалу-єдину перешкоду між Гаррі та чудовиськом. Наступним кроком для Поттера стала зміна місця дислокації, адже скала за якою він ховався тріснула і грозилася осипатись. Він швидко перекотився по землі до сусідньої поки що цілої,і ледь встиг,бо дракон дихнув черговим струменем,що підпалив хлопцеві краї мантії. Молодий чарівник облив себе водою за допомогою Агуаменті. А потім скористався Акціо,аби прикликати "Молнію". Хлопець лишень сподівався,що мітла не зіб'ється з курсу дорогою сюди. Та дві хвилини потому Поттер побачив її в небі,що неслася прямісінько до нього. Залишився маленький трюк-відволікання : хлопець націлився на купу валунів під драконом,що був на достатньо далекій відстані від гнізда ,і вигукнув:
-Конфрінго!-стався достатньо голосний вибух,який відволік монстра.
Поттер в цей момент застрибнув на мітлу і попрямував до Золотого яйця. Але все виявилось не так просто: клац ,і дракон звільнився від нашийника та почав переслідувати грифіндорця. Гаррі недовго думаючи спрямував держак мітли угору,і вилетів з арени,взявши курс у нагір'я,що розташовані попереду. Дорогою йому трапився ліс , де хлопець маневрував між гілок,а згодом дістався і гір. Він сподівався на те, що дракон загубить його слід,тому летів все вище і вище розсікаючи хмари . Спиною Поттер відчував лють чудовиська яке випускало струмені вогню позаду. Гаррі озирнувся: обриси монстра нечітко вимальовувались у молочно-білих хмарах наступної миті підсвічені сяйвом вогню,але дикий рик вказував на те,що все ще поблизу. "Ось воно" хлопець ледь не пропустив невелику прогалину схожу на печеру у скалі та залетів у неї. Дракон пролетів повз на щастя не побачивши Гаррі,який знайшов сховок. Коли усе стихло ,Поттер дозволив собі вилетіти з укриття і без пригод повернувся до арени,прямуючи до гнізда. Там він схопив трофей у спітнілі долоні дія зілля закінчилася ,і тепер чемпіон відчував залишковий жар від вогню.
-Гаррі Поттер завершив перше випробування! волає коментатор,а Гаррі стоючи на негнучких ногах приймав вітання і дивився на оцінки. Його оцінили доволі високо ,він посів друге місце через те, що Каркаров свідомо занизив йому бали. Опісля цього у Гаррі не лишилося сил для більшого,він просто пішов до вітальні Грифіндору з думкою " треба передрімати" декілька годин,не дивлячись на те що однокурсники співали йому діфірамби і планували вечірку. Єдине,що порадувало його це те ,що Рон нарешті усвідомив свою провину:
-Це жесть,вибач Гаррі тільки самогубці на таке підписуються-сказав рудий,хлопнувши друга по плечах.
Гаррі піднявся до спальні і буквально рухнув втомлений у ліжко.
Хлопцеві наснився один слизеринець похвали якого Поттер надто жадав,хоча насправді ніколи б не зізнався у цьому.